На виборах у Румунії переміг політик, якому заборонили в'їзд в Україну: хто він такий

У Румунії за підсумками першого туру президентських виборів, що відбулися в неділю, до другого туру виходять лідер ультраправої партії AUR Джордже Сіміон і чинний мер Бухареста, центрист Нікушор Дан. За результатами підрахунку 99,99% бюлетенів, Сіміон набрав 40,94% голосів, тоді як Дан ‒ 20,99%. Другий тур заплановано на 18 травня. Сіміон, відомий критикою підтримки України та антизахідною риторикою, є одним із найпомітніших фігур румунської політики останніх років. Його партія виступає проти військової допомоги Києву, а сам політик має заборону на в'їзд в Україну через "систематичну антиукраїнську діяльність".

Як пише Politico, 38-річний Джордже Сіміон очолює ультраправу політичну силу "Альянс за союз румунів" (AUR), яку заснував у 2019 році після невдалої спроби обратися до Європейського парламенту як незалежний кандидат. У молодості він брав активну участь у протестах за об’єднання Румунії з Молдовою ‒ ідеї, що відображає його ірредентистські та націоналістичні погляди.

Сіміон відкрито наслідує стиль Дональда Трампа, називаючи свою політичну платформу "трампістською". Він часто з’являється на публіці в червоній кепці із зображенням Трампа, а його партія просуває гасла соціального консерватизму, християнських цінностей і "захисту традиційної родини". Водночас AUR рішуче виступає проти санкцій і допомоги Україні, поширює змови про вакцинацію та під час пандемії Covid-19 здобула популярність на тлі протестів проти карантинних обмежень.

У 2024 році Україна заборонила Сіміону в’їзд на три роки, звинувативши його у "систематичній антиукраїнській діяльності". Служба зовнішньої розвідки Румунії просила Київ та Кишенів розсекретити документи про заборону в'їзду Сіміону. У розвідці хотіли дізнатися, чи є докази того, що політик зустрічався з офіцерами ГРУ РФ.

Сіміон заперечує, що має проросійські симпатії, і стверджує, що є лише "прорумунським". Крім того, йому неодноразово забороняли в’їзд і до Молдови, де його вважали загрозою національній безпеці.

Попри критику Європейського Союзу, Сіміон виступає за збереження членства Румунії в ЄС, але погрожує не виконувати його законодавство, якщо вважатиме його таким, що суперечить національним інтересам. В інтерв’ю Politico він відкинув ярлик "ультраправого", натомість назвав прем’єрку Італії Джорджу Мелоні своїм політичним орієнтиром і закликав до "мелонізації" Європи. У жовтні 2023 року він заявив, що наступним етапом стане "сіміонізація" ‒ натяк на своє прізвище, яке румунською означає "диня".

Його політичне зростання пришвидшилося після скасування президентських виборів минулого року. Тоді перемогу здобув інший ультраправий кандидат, Келін Джорджеску, але конституційний суд анулював результати через зафіксоване втручання Росії. Сіміон різко засудив це рішення, назвавши нове голосування битвою за "демократію, волю народу та верховенство права", і пообіцяв у разі перемоги призначити Джорджеску на високу посаду.

Під час передвиборчої кампанії Сіміон продовжував використовувати гучні символічні жести. Зокрема, на теледебатах у квітні він з’явився з букетом квітів для лівоцентристської кандидатки Олени Ласконі, яка посіла друге місце на торішніх скасованих виборах, після чого вийшов зі студії на знак протесту проти їх анулювання.

Його прихід до політичного мейнстриму, від активіста, що малював гасла на дорогах, до фаворита президентських перегонів, символізує глибші суспільні настрої в Румунії.

Нинішній результат свідчить про перехід Сіміона від маргінального активіста до впливової політичної фігури, яка має реальні шанси очолити державу, і ця ситуація свідчить про глибші суспільні настрої в Румунії.

Як писав Bloomberg з посиланням на березневе опитування AtlasIntel, Сіміон, ймовірно, виграє перший тур президентських виборів у Румунії, але програє у другому.