/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Ff9c724b8bd0f28d80723fa0dce7bfdf9.png)
Від Олекси до Альоші: як Росія вкрала українську ідентичність через імена
Сьогодні в Україні відбувається повернення до автентичних імен, що мають глибоке українське коріння
Багато з нас звикли до імен, які звучать знайомо з дитинства: Коля, Ваня, Саша, Аня, проте мало хто замислювався, що більшість із них — не українські. Вони прийшли разом із радянською політикою, яка не тільки стирала мову, культуру чи традиції, а й намагалася переписати навіть імена.
У цьому матеріалі "Телеграф" розповідає, які імена "вкрала" Росія.
Протягом десятиліть радянська влада активно насаджувала російські варіанти українських імен, часто замінюючи їх або спрощуючи до таких, що звучали більш "зручними" у радянському контексті. Наприклад, Олекса став Альошею, Степан — Стьопою, а Ганна — Анею. Так само замість Марії почали називати дівчат Мариною, Василину — Валентиною, а Ярину — Іриною.
Часом батькам навіть не радили реєструвати традиційні українські імена в офіційних документах, пояснюючи, що такі варіанти не відповідали "стандартам" чи не були "поширеними". Сьогодні в Україні відбувається повернення до автентичних імен, що мають глибоке українське коріння. Усе більше батьків називають свою малечу Марками, Ольгами, Богданами й Соломіями.
Імена, які ми даємо своїм дітям, можуть нести в собі важливіші послання, ніж здається на перший погляд. Це не лише елемент культури, але й спосіб заявити про свою приналежність до української нації та її традицій.
Раніше "Телеграф" писав, що з початку повномасштабного вторгнення батьки почали вигадувати своїм дітям цікаві та незвичайні імена. Сплеск популярності пережила Стефанія, яка стала символом сили та відваги в ці непрості часи. Однак це лише один з багатьох прикладів.

