Постійне стеження у сучасному світі змінює мислення — відчуття нагляду провокує психічні розлади

Австралійські нейробіологи з Технічного університету у Сіднеї за результатами дослідження встановили, що повсюдне відеоспостереження впливає не тільки на поведінку людини, а й на роботу мозку на рівні підсвідомості.

У сучасному світі камери відеоспостереження встановлені майже всюду, від супермаркетів до вулиць, публічних приміщень та стадіонів. Окрім цього нові технології ШІ дозволяють швидко встановлювати місцезнаходження суб’єкта за фото та визначати його особистість. З одного боку це забезпечує кращі механізми моніторингу безпеки, однак також впливає на роботу мозку, провокуючи зміни, які людина не взмозі контролювати.

Нове дослідження показує, усвідомлення того, що за нами спостерігають, несвідомо підвищує увагу до того, як на нас дивляться інші люди. Люди мають добре розвинену здатність швидко виявляти напрям та характер погляду іншої людини, що допомагає орієнтуватись у соціальному становищі. Таким чином ми відрізняємо друзів від ворогів, розпізнаємо різні емоції і передбачаємо наміри інших.

Ймовірно, що відчуття постійного відеонагляду непомітно посилює цю здатність, змушуючи мозок постійно перебувати у стані підвищенної готовності до соціальних сигналів. У дослідженні австралійських нейробіологів взяли участь 54 людини. Всі вони були студентами старших курсів. Їм було доручено виконувати візуальне завдання, а камери у цей час спостерігали за ними. Інша група учасників мала виконувати те саме завдання, але без відеоспостереження за ними.

Учасникам з обох груп показували зображення облич, які дивились або прямо на них, або у бік. Дослідники використали метод, що називається безперервним придушенням спалахів, який передбачав, що учасники дивились на зображення обличчя лише одним оком, тоді як інше бачило швидко миготливий малюнок. Час, який необхідний був учасникам для усвідомлення малюнку з обличчям, дозволив науковцям зрозуміти, як мозок обробляє інформацію ще до того, як вона дійде до людської свідомості. 

Виявилось, що учасники, які знали, що за ними спостерігають, розпізнавали обличчя на секунду швидше за групу, за якою не велось відеоспостереження. Це прискорення усвідомлення відбувалось непомітно для самих учасників. При цьому прискорення реакції на візуальні стимули не спостерігалося, коли учасники розглядали нейтральні зображення, наприклад геометричні конфігурації. 

Дослідники зазначають, що це свідчить про вплив постійного спостереження за людьми на нейронну мережу, яка відповідає у мозку за обробку соціальної інформації. Підвищена чутливість до погляду є характерною рисою деяких психічних захворювань, включаючи соціальний тривожний розлад та психоз. Дослідники попереджають, що постійний відеонагляд може посилити ці та інші психічні розлади. 

Відчуття перебування під постійним спостереженням також може провокувати додатковий стрес і сприяти виникненню серйозних проблем із психічним здоров’ям. Результати дослідження виявили невідповідність між усвідомленими переживаннями і реакцією мозку на них. Більшість учасників заявила, що не відчуває занепокоєння з приводу того, що за ними слідкують, однак їхній мозок постійно фокусувався на цьому. Ця невідповідність підкреслює, наскільки легко ми нормалізуємо постійне спостереження, сприймаючи його як особливість сучасного життя. Ми рідко фіксуємо наявність камер. Однак наш мозок постійно пристосовується до їхньої присутності і тонко перебудовує наше сприйняття.

Результати дослідження були опубліковані у журналі  Neuroscience of Consciousness

Джерело: Scientific American; LiveScience