/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fd198113f6811bff5ad0c6ad2018ed10b.png)
15 травня — яке церковне свято, що не слід робити в домі і на городі цього дня
Завтра, 15 травня, в православному календарі день пам’яті святого преподобного Пахомія Великого.
Пахомій Великий — одна з ключових постатей в історії християнства, завдяки якій чернече життя набуло чітких форм, що згодом стали зразком для багатьох поколінь.
Його ім’я навіки закарбоване в духовній пам’яті Церкви як творця першого у світі монастиря зі спільним укладом життя.
Пахомій народився близько 292 року в Єгипті в родині поган.
Змалку він виявляв допитливий розум і силу характеру, а в юності був примусово мобілізований до римського війська.
Саме тоді, перебуваючи під вартою у Тібаї, він уперше побачив приклад справжньої християнської любові — місцеві християни приносили полоненим їжу й воду без жодної користі для себе.
Це вразило Пахомія настільки глибоко, що після звільнення він ухвалив доленосне рішення — прийняти хрещення і повністю присвятити своє життя Богові.
Шукаючи шляху до внутрішнього очищення, Пахомій подався до єгипетської пустелі, де став учнем досвідченого подвижника Паламона.
Услід за вчителем він провадив надзвичайно суворе життя: постійна молитва, тривалі пости, нічні чування, повна відмова від власної волі.
Але згодом він усвідомив, що не всім дано витримати такі подвиги — і серцем відчув: Бог кличе його створити нову форму чернечого служіння.
Приблизно 318 року Пахомієві було дароване видіння — Ангел Божий звелів йому заснувати місце, де ченці житимуть разом, у братерській єдності, під духовним керівництвом.
Так у Табенісі (в Верхньому Єгипті) виникає перший кіновійний монастир — організована спільнота, де все підпорядковано молитві, праці та слухняності.
За життя Пахомія спільнота, започаткована ним, стрімко зростала.
До кінця його життя існувало вже дев’ять чоловічих монастирів та два жіночі, в яких мешкало понад сім тисяч ченців і черниць.
Він не лише духовно наставляв братію, а й мудро керував справами громади, дбаючи про кожного як про свою духовну дитину.
Помер преподобний близько 348 року під час епідемії, що охопила один з монастирів.
Його тіло було поховане у монастирі Табенісі, однак згодом мощі перенесли до іншого місця.
Учні Пахомія, зокрема святі Теодор і Орсісій, продовжили його справу, і традиція кіновійного чернецтва поширилася далеко за межі Єгипту — до Палестини, Сирії, Ефіопії, Італії та Галлії.
Прикмети 15 травня.
Якщо на Пахомія тепло — літо буде спекотним.
На Пахома тепло — овес вродить.
Якщо вітер південний — літо буде тепле й дощове.
Що завтра не можна робити.
Цього дня слід триматися подалі від усякої злоби — не можна сваритися, носити в серці заздрість чи подумки бажати комусь лиха.
Вважається великим гріхом відвертатися від того, хто потребує підтримки — допомога, подана з відкритим серцем, обернеться добром.
Також люди здавна вірили: не варто цього дня розголошувати свої наміри чи ділитися планами — мовляв, сказане на вітер може й не справдитися.
Іще одна пересторога — утриматися від висаджування городини: земля нібито “спить” цього дня і не приймає насіння, тож праця буде марною.
Що можна робити завтра.
У день вшанування святого Пахомія люди звертаються до нього з проханнями про одужання, гарну погоду, щедрий урожай і добре зростання посіяного.
Вірять, що його молитва захищає поля від лиха, а душу — від зневіри.
Особливо важливо цього дня чинити добро — допомогти знедоленому, підтримати слабкого, пригріти голодного словом і ділом.
Сам Пахомій навчав: не відвертайся від нужденного — у цьому суть справжньої праведності.

