На Марсі виявили "вафлі" та "стільники": вчені припускають сліди давнього життя

Незвичайні багатокутні утворення, що нагадують вафлі або бджолині стільники, були зафіксовані ровером Curiosity у кратері Гейла на Марсі і можуть приховувати важливі підказки про минуле планети.

Про це пише Daily Mail.

Як повідомляє NASA, йдеться про так звані полігональні тріщини, які утворились на поверхні Червоної планети.

Їх виявили минулого тижня, але саме ця ділянка здивувала дослідників ідеальним збереженням геометрії та великим масштабом.

“Ми бачили подібні тріщини раніше, але рідко — у такому стані збереження і на такій площі”, — розповіла докторка Кетрін О’Коннелл-Купер, геолог з Університету Нью-Брансуїка, у блозі NASA.

Дослідники вважають, що такі форми могли виникнути близько 3,6–3,8 мільярда років тому, коли на Марсі ще були озера.

Повторювані цикли вологого і сухого клімату могли спричинити тріщини, подібні до тих, які з’являються в пересохлому руслі на Землі.

Для аналізу складу утворень ровер Curiosity застосовує спектроскопію лазерного пробою.

Промінь викликає спалах плазми на поверхні зразка, а світіння цієї плазми дозволяє ідентифікувати хімічні елементи в породі.

Також буде досліджено навколишні гірські породи без тріщин для порівняння.

“Чи утворилися ці розломи мільярди років тому, коли планета почала втрачати вологу? Або ж значно пізніше — внаслідок підземних потоків води?” — зазначає О’Коннелл-Купер.

Хоча такі полігональні структури фіксувалися й раніше — зокрема 2021 року на горі Шарп — нові дані можуть уточнити механізм їх утворення.

Деякі тріщини, зокрема, містили сульфати — ознаку того, що вода могла неодноразово випаровуватись і повертатися.

За даними вчених, складна вафельна форма марсіанських тріщин сформувалася внаслідок повторюваних коливань рівня води — сезонних циклів зволоження та висихання в давньому озері.

Аналогічна форма нововиявлених полігональних структур дозволяє припустити, що вони виникли внаслідок такого ж процесу.

Якщо це підтвердиться, ці утворення можуть містити підказки про те, як могли зародитися перші форми життя на Марсі в період його вологого минулого.

Подібні цикли вологості й посухи на Землі, за даними досліджень, могли сприяти формуванню перших органічних молекул — основи всього живого.

Зміни рівня води постійно насичували середовище новими хімічними речовинами, що стимулювало утворення складніших молекулярних структур.

Доктор NASA Ешвін Васавада зазначив, що ці процеси могли відіграти роль у “сприянні зародженню життя”.

Втім, ці невеликі структури — не єдині загадкові утворення, виявлені на Марсі.

2023 року китайський ровер “Чжужун” зафіксував 15 гігантських сотових формацій, прихованих на десятки метрів під поверхнею планети.

Кожне утворення має ширину до 70 метрів і оточене шаром льоду та ґрунту завтовшки 30 метрів, який сформувався 2–3,5 мільярда років тому.

Подібні структури відомі на Землі лише в Гренландії, Ісландії та Антарктиді — регіонах, де сильні температурні коливання спричиняють тріщини, які заповнюються льодом і мулом.

Науковці припускають, що схожий механізм міг розколоти поверхню Марса під час зміщення осі планети, що спричинило різкі сезонні зміни клімату.

Це відкриття може допомогти краще зрозуміти, як змінювалася атмосфера Червоної планети впродовж мільярдів років і чи могла вона колись підтримувати життя.

Раніше повідомлялось, що вчені знайшли “череп” на Марсі, і його форма вразила дослідників.