Єдиному в світі морю без берегів загрожує небезпека: яка причина

У самому серці Атлантичного океану, приблизно за 950 кілометрів від Флориди, простягається Саргасове море — це єдине море у світі, яке не має берегової лінії.

Його межі визначаються океанічними течіями, а не сушею: з півночі — Північноатлантичною, з півдня — Північно-Екваторіальною, зі сходу — Канарською, а із заходу — Антильською течією.

Про це повідомило видання earth.

Центр цього моря вирізняється незвичним спокоєм: вода тут індигового кольору, а поверхня вкрита товстим шаром водоростей саргасум — рослин, що вільно дрейфують і створюють «плавучі острови».

Ці зарості стали колискою для багатьох морських істот: креветок, риб-неонів, порцелянових крабів та молодих черепах.

За даними дослідників, понад 100 видів безхребетних постійно мешкають серед саргасуму.

Сьогодні науковці розглядають Саргасове море як важливу екологічну зону, що впливає на глобальний клімат.

Завдяки сезонним коливанням температури води — від +18°C взимку до +30°C влітку — відбувається вертикальне перемішування океану.

Це сприяє перенесенню тепла на північ і охолоджених вод — на південь, стабілізуючи клімат обох півкуль.

Вода тут також активно поглинає вуглекислий газ, який фіксується в оболонках планктону та осідає на дно.

Однак Саргасове море дедалі більше потерпає від людської діяльності.

Пластикове сміття, що надходить із чотирьох течій, перетворює його на зону екологічного напруження.

За підрахунками екологів, на кожну квадратну милю тут припадає близько 518 тисяч фрагментів пластику.

Плавучі сітки заплутують молодих черепах, а гучний шум суден порушує навігацію китів.

Поблизу Бермудських островів вчені щомісяця фіксують температуру, солоність, вміст кисню та pH води.

Дослідження, що тривають понад шістдесят років, доводять: від 1980-х температура океану зросла на 1°C.

Ця зміна, хоча й незначна на перший погляд, ускладнює вертикальне перемішування вод, що позбавляє глибини кисню й уповільнює підіймання поживних речовин.

Саргасове море, вкрите плавучими заростями саргасуму, стало унікальним хронографом змін планети.

Вчені використовують супутники та буї Argo, а також нові індекси солоності й лужності для детального аналізу.

Від 2014 року Комісія Саргасового моря закликає міжнародну спільноту захищати цей «оазис біорізноманіття».

Проте створення охоронної зони гальмується політичними та юридичними труднощами, адже море не належить жодній державі.

Експерти вважають, що навіть мінімальні заходи — перенесення морських маршрутів чи сезонні заборони лову — можуть зберегти життєво важливе середовище без шкоди для торгівлі.

Наразі курорти в Карибському басейні охоплені стрімким зростанням саргасуму — бур’янів, які зараз так рясно вкривають узбережжя.

Гниючи, ця маса виділяє парникові гази, перетворюючи природний поглинач вуглецю на джерело забруднення.

Процеси, що руйнують екосистему Саргасового моря, загрожують знищенням унікального плавучого лісу, який підтримує морське життя від Ньюфаундленду до Мексиканської затоки.

Втрата цієї екосистеми спричинить порушення життєвих циклів у таких видів, як вугрі та горбаті кити, а Атлантичний океан накопичуватиме більше тепла, прискорюючи зміну клімату.

Уряди планують обмеження скидання пластику та розширення морських заповідних зон, а судноплавні компанії впроваджують екологічні технології.

Вчені знайшли під водою гігантський континент.