Ринок праці охолов, але підтримка Кремля не падає: що відбувається в економіці РФ

Різке зростання рівня життя, яке підтримувало лояльність росіян до війни, починає сповільнюватися.

Результати аналізу оголошень про вакансії вказують на охолодження військової економіки Росії: темпи зростання зарплат на нових посадах 2025 року помітно знизилися.

Про це повідомляє Financial Times.

За даними видання, у період від вересня до грудня 2024 року зарплати зросли на 4,2%, але вже у січні–квітні 2025 року цей показник впав до 2,2% — попри постійну корекцію на склад запропонованих посад та вимоги до досвіду.

Попри це, економісти й останні споживчі опитування вказують: відчуття фінансової стабільності серед населення зберігається.

Навіть з урахуванням зниження доходів від продажу нафти, уповільнення ВВП і тиску на державні фінанси, громадяни Росії досі відчувають себе матеріально забезпеченими.

“Російська економіка працює на межі, проблеми накопичуються, але в гаманцях людей все одно більше грошей, ніж раніше”, — зазначив економіст Костянтин Насонов, колишній аналітик школи “Сколково”.

Аналітика базується на зборі оголошень про роботу в режимі реального часу, де вакансії класифікуються з використанням алгоритмів штучного інтелекту, а зміни в рівні зарплат вимірюються за методологією платформи Indeed.

Як пояснив економіст Павло Адр’ян, “ринок праці змінюється насамперед для нових працівників — і це вказує на загальні тенденції”.

Офіційні дані Росстату підтверджують ці зміни: реальне зростання доходів уповільнилося до 7,1% за перші три місяці 2025 року, що нижче за середні показники попередніх періодів.

На початку війни Москва запустила масштабне фінансування мобілізованих, військових контрактників, підприємств оборонної галузі та іпотечних програм для домогосподарств.

Грошовий потік, забезпечений нафтовими доходами, активізував споживання і на короткий термін компенсував падіння реальних доходів.

Згідно з оцінками “Левада-Центру”, 2024 року вперше за понад десятиліття більше росіян позитивно оцінили своє фінансове становище, ніж негативно.

2023 року громадяни визнали його найуспішнішим у фінансовому плані за останні десять років — згідно з дослідженнями, які провели Інститут економік, що розвиваються, Банку Фінляндії та Вища школа економіки у Москві.

Опитування, проведені незалежною дослідницькою ініціативою Chronicles, показують дещо стриманішу картину: хоча близько 40% респондентів повідомили про погіршення особистого фінансового становища, решта оцінила ситуацію як незмінну (40%) або навіть таку, що покращилася (20%).

Олексій Міняйло, співзасновник Chronicles, зазначає зв’язок між фінансовим самопочуттям і підтримкою війни.

За його словами, чим більше росіяни відчувають економічні труднощі, тим менш схильні вони підтримувати бойові дії.

Певне покращення ситуації відчули навіть найменш захищені верстви населення.

За словами Олександри Прокопенко з Євразійського центру Карнегі, у бідних сім’ях надходження від мобілізованих родичів компенсують частину втрат.

Вона зазначає, що держава використала військове фінансування, аби “вилити холодну воду на киплячий котел суспільних настроїв”.

У місті Іваново, де текстильна промисловість занепадала ще від радянських часів, зарплати швачок з початку війни зросли вдвічі й досягли 120 000 рублів ($1500) — рівня, який раніше був високим навіть за московськими мірками.

Вихід із ринку західних брендів спричинив зростання попиту на вітчизняний текстиль.

Водночас вплив військових вливань був нерівномірним.

Представники державного сектору — пенсіонери, освітяни, чиновники, працівники культури — здебільшого отримали лише символічне підвищення доходів, обмежене індексацією.

За даними Прокопенко, 30% населення Росії — це пенсіонери, близько 20% з яких продовжують працювати.

2025 року з’явилися перші ознаки втоми економіки.

Офіційні оцінки передбачають уповільнення зростання ВВП до 2% — значно нижче за середні 4% попередніх двох років.

МВФ прогнозує подальше падіння: до 1,5% 2025 року та до 0,9% у 2026-му.

Водночас аналітики попереджають про гірші сценарії, враховуючи вичерпання резервів і тривалий тиск на нафтові доходи.

Попри високу зайнятість, російські компанії стикаються з жорсткими умовами: ключова ставка ЦБ РФ залишається на рівні 21%, що значно обмежує кредитування й ускладнює інвестиційне зростання.

Однак, як зазначає Олег Кузьмін із Renaissance Capital, ситуація навряд чи зміниться різко: нестача робочої сили триватиме, а заробітні плати хоч і зростатимуть повільніше, все ще залишатимуться на високому рівні.