НАТО може зарахувати допомогу Україні до оборонних витрат: що зміниться

Країни-члени НАТО обговорюють можливість включення фінансової підтримки, спрямованої на зміцнення Збройних сил України, до категорії "витрат, пов’язаних з обороною". Це може стати частиною нової ініціативи альянсу, яка передбачає підвищення цільових показників оборонного бюджету до 5% від ВВП.

Про це повідомило видання Euractiv з посиланням на п’ять джерел, обізнаних із внутрішніми переговорами.

Згідно з цією пропозицією, нові закупівлі військової техніки спеціально для України, а також інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс, можуть бути враховані як частина нової квоти витрат. Пропозицію ще обговорюють, і вона може зазнати змін перед самітом НАТО, запланованим на 24-25 червня в Гаазі. Там лідери альянсу мають ухвалити загальну угоду щодо збільшення оборонних витрат.

Наразі країни-члени мають орієнтир у 2% ВВП на оборону. Нова пропозиція передбачає підвищення до 5%, з яких 3,5% мають іти на основні оборонні потреби ‒ такі як військова техніка та заробітна плата військових, а 1,5% ‒ на ширші "пов’язані з обороною" витрати. У цьому контексті союзники обговорюють, що саме можна буде віднести до останньої категорії, зокрема йдеться про витрати на кібербезпеку та інфраструктуру.

За інформацією джерел, серед 32 країн-членів НАТО досягнута принципова згода, що до 1,5% включатимуться лише нові витрати на підтримку України. Зокрема, пожертви військової техніки з існуючих запасів не враховуватимуться, аби уникнути подвійного обліку, адже ці витрати вже були зафіксовані в момент закупівлі техніки.

Однак нові замовлення на заміну подарованого обладнання зараховуватимуться до основних оборонних витрат у межах квоти 3,5%. Водночас гуманітарна допомога або цивільне фінансування, наприклад на підтримку української енергетичної інфраструктури, не потрапить до підрахунків оборонних витрат НАТО.

За останні роки союзники витратили мільярди євро на допомогу українській армії у вигляді поставок озброєння, інвестицій у вітчизняне виробництво та закупівель на користь Києва. Двоє співрозмовників Euractiv зазначили, що включення витрат на підтримку ЗСУ до оборонних показників НАТО є логічним кроком, оскільки це безпосередньо зміцнює безпеку самого альянсу.

Водночас дедалі більше країн-членів схиляються до моделі, яка передбачає прямі інвестиції в українське виробництво замість передачі техніки зі своїх запасів. Так, минулого тижня Швеція оголосила про перехід до такої схеми ‒ кошти спрямують безпосередньо українським виробникам зброї. Цю практику, яка отримала назву "данська модель", започаткував Копенгаген.

За даними НАТО, у 2023 році загальний обсяг військової допомоги Україні з боку країн альянсу сягнув приблизно 40 мільярдів євро, а у 2024-му ‒ близько 50 мільярдів.

Нагадаємо, ЗМІ писали, що уряд Німеччини розглядає питання про надання Україні фінансування для виробництва крилатих ракет із дальністю польоту до 2500 кілометрів.