У Польщі нове державне свято — День пам'яті жертв геноциду ОУН і УПА: в МЗС відреагували

Про це 5 червня повідомила пресслужба польського Сейму.

У Сеймі наголосили, що у 1939-1946 роках українські націоналісти з ОУН, УПА та інших українських формувань вчинили геноцид проти польського населення. Зазначається, що це відбулося на "землях східного прикордоння Другої Речі Посполитої", які включали Волинське, Тернопільське, Станіславівське, Львівське, Поліське воєводства, а також на територіях сучасних Люблінського і Підкарпатського воєводств.

Українців звинуватили у вбивстві понад 100 тисяч поляків, переважно селян, знищенні їхнього майна та спричиненні вигнання сотень тисяч поляків зі "східних прикордонних земель Другої Речі Посполитої". "Апогеєм" цього геноциду у польському Сеймі вважають липень 1943 року, коли були скоєні вбивства у приблизно 100 селах.

"Мучеництво за приналежність до польської нації заслуговує на те, щоб пам'ять про нього була вшанована у вигляді дня, який щорічно відзначається польською державою і в який буде віддано данину пам'яті жертвам", — зазначено в ухваленому законі.

Реакція України

У Міністерстві закордонних справ України оцінили рішення польського Сейму як таке, що суперечить духу добросусідських відносин між країнами.

"Такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють наші країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу, яка діє за участю міністерств культури та інститутів національної памʼяті двох країн", — наголосили в МЗС.

Пресслужба запевнила, що Україна виступає за наукове й неупереджене вивчення "складних сторінок спільної історії". Водночас українці впевнені, що для справжнього примирення необхідні діалог, взаємна повага й співпраця істориків, а не "політичні односторонні оцінки".

"Закликаємо польську сторону утриматися від кроків, які можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах та підірвати досягнення, здобуті конструктивним діалогом і співпрацею між Україною і Польщею", — заявили у міністерстві.

Пресслужба додала, що попри "упередженість і політичний контекст ухвали", Україна продовжує йти шляхом проведення пошуково-ексгумаційних робіт і вже має у цьому практичні результати.

"Вкотре нагадуємо, що не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям — серед поляків. Ворог у нас спільний — Росія. Заради спільної сили, свободи та безпеки наших двох дружніх країн, маємо спільно вирішувати проблемні питання, а не загострювати їх", — підсумували в МЗС.

Нагадаємо, 1 червня у другому турі президентських виборів у Польщі переміг кандидат від консервативної партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький. Його підтримали 50,89% поляків, різниця з суперником становила 369 тисяч голосів. Навроцький не підтримує вступ України в ЄС, виступав за обмеження допомоги країні та наголошував на ексгумації жертв Волинської трагедії.

3 червня новообраний президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що "з нетерпінням" чекає на продовження партнерства з Україною. Він нагадав і про "вирішення назрілих історичних питань".