Черговий обстріл України не перший і не десятий. Але ми знаємо дві речі

Сьогоднішній обстріл, головною метою якого був Київ, але дісталося й Одесі, він був… черговим. Так, хоч як банально і моторошно це не звучало для тих, хто далеко. Для нас це черговий обстріл. Не перший. Не десятий. І ми знаємо, що це не останній. А ще ми знаємо, що ніяка це не "відповідь" за удар по аеродромах. Саме тому, що цей обстріл не перший і не десятий.

Немає жодних відповідей. Удари саме по житлових кварталах, енергетичній інфраструктурі, лікарнях пішли не у відповідь на наші удари. А одразу після того, як окупанти усвідомили, що не можуть захопити Україну військовим шляхом. Що ЗСУ є і цілком чутливо б’ють агресора. Що українці не зустрічають їх квітами. І від страху також не здаються. І почалися обстріли. Перший, другий, десятий. Скільки їх було вже всього? Шахедами та ракетами по центру та західним регіонам України. По прифронтовим містам спектр використовуваного озброєння значно ширший.

Ми це все бачимо. І ще ми розуміємо, що це жест тупої злості, ненависті та… розпачу. Саме тому, що це обстріл не перший і не десятий. Вони не можуть нічого досягти на фронті. Покласти 200 тисяч за кілька селищ та посадок? Можуть. І в результаті отримують купу щебеню та кілька посадок як приз за тисячі чорних пакетів. За два роки штурмів зі страшними втратами під бравурні заяви роспропаганди та скиглення наших "всепропальників" окуповано 1% території України.

І зараз за всіх зусиль на цій літній кампанії фронт не впав. Оборону не прорвали ні на Сумщині, ні на Покровську, ні на Костянтинівці. Тасують підрозділи з одного напрямку на інший, тягнуть все, що можна з Криму на Курськ, але… нічого глобального не виходить. Тому обстріли насамперед столиці. Щоб порадувати свою череду, яка прагне крові мирних. І у відчайдушній надії – а раптом? Раптом українці нарешті зламаються, припинять опір та здадуться на милість переможця. Отоді й відіграємось!

Але ж ні. Українці не здадуться. Хтось із принципу, хтось тому, що чудово розуміє, як виглядатиме "милість переможців". Тож нічого вони цим обстрілом не доб’ються. Як не добилися і минулим. Як не досяг капітуляції Великобританії свого часу Гітлер. Вони з путіним у ситуації безнадії від чарівності використовують абсолютно однакові методи – бомбардування мирного населення. І закінчать однаково. А компанія пропагандистів та співучасників потім на лаві підсудних розповідатимуть, що просто виконували наказ. А стадо розмазуватиме соплі й говоритиме, що ні про що не знало. Все це вже було. І ще буде. Вкотре…

Джерело: пост Сазонова у Facebook