Розкішні квартири перетворили на комуналки: який вигляд раныше мав один із найцікавіших будинків у Харкові

Кожне місто має будівлі, які притягують погляд і зберігаються в пам'яті надовго. Якісь із них — монументальні, інші — химерно красиві або історично значущі. У Харкові таких будівель чимало. Одна з них — колишній прибутковий будинок страхового товариства "Саламандра" на вулиці Сумській, 17.

"Телеграф" пропонує дізнатися, як з'явився цей будинок і що з ним було в різні роки існування.

Будинок "Саламандри" побудували завдяки одному з найстаріших страхових товариств з однойменною назвою. Спочатку компанія спеціалізувалася на страхуванні від вогню, і її символ — міфічна саламандра, здатна жити в полум'ї, — був обраний невипадково. Ця істота стала свого роду гарантією: будинок мав бути міцним, надійним і безпечним.

Харківське відділення товариства в 1914 році придбало ділянку між вулицями Сумською та Римарською та оголосило конкурс на кращий проєкт прибуткового будинку. Переможцями стали молоді архітектори М. Редькін і Д. Бердников — студенти Петербурзької академії мистецтв. Але остаточний проєкт переробив і вдосконалив досвідчений зодчий Микола Верьовкін. Саме йому вдалося надати будівлі того величного і монументального вигляду, за який його цінують досі.

Під час будівництва в холодну пору року робітники натягували брезент уздовж фасаду, обігріваючи будівлю буржуйками. Так створювалося "штучне літо", що дозволяло не зупиняти облицювальні роботи. За якість праці заохочували прямо на місці — підрядник роздавав премії з різних кишень або ігнорував робітників, якщо робота не відповідала стандартам.

Будівля побудована в дусі неокласицизму. Фасади — як з боку Сумської, так і Римарської — прикрашені іонічними пілястрами, скульптурним декором, медальйонами та античними композиціями. Особливу увагу привертає парадний двір-курдонер з фронтальним входом і фонтаном, в якому колись красувалася скульптура саламандри. Зараз він частково втрачений.

У будинку "Саламандра" шість поверхів, підвальне приміщення, а ще він із самого початку був оснащений інженерними системами, які на момент будівництва вважалися передовими: ліфтами, сміттєпроводами, внутрішніми водостоками. Всередині — просторі квартири (по 6–8 кімнат), парадні сходи, оригінальна фурнітура та високі стелі. Перший поверх займали магазини, а в підвалі незабаром після закінчення будівництва відкрилося модне театральне кабаре — "Будинок артиста". Пізніше в цьому приміщенні розміщувалася улюблена багатьма харків'янами "Млинна".

У 1920-1930 роках у будинку "Саламандра" знаходилося кабаре, яке любила харківська богема.

Після революції будівля втратила свою первісну функцію: мешканців виселили, квартири передали установам ВРНГ УРСР. Будинок став "Будинком трестів", а коли наприкінці 1920-х відкрився Держпром, чиновники з'їхали й у будівлі облаштували комунальні квартири. Розкішні апартаменти перетворилися на тісні житлові осередки для кількох сімей.

В одній із квартир з 1915 по 1943 роки проживав видатний філолог Юрій Шевельов. У 2022 році на будинку з'явилася меморіальна табличка на його честь.

У 1980 році будинок реставрували. Він, як і раніше, виконує як житлові, так і комерційні функції.