Супутники Урану сильно здивували вчених: вони не такі, як ми думали

Результати дослідження були представлені на 246-му засіданні Американського астрономічного товариства, пише Phys.

Астрономи за допомогою телескопа Габбл провели нове дослідження чотирьох найбільших супутників планети Уран. Це сьома планета від Сонця, яка має 28 супутників.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Найбільші супутники Урана називаються Аріель, Умбріель, Титанія та Оберон. Усі вони звернені до планети тільки одним боком, як Місяць до Землі. Сторона, звернена до Урана називається передньою, а зворотна сторона — задньою. Вчені шукали ознаки взаємодії магнітосфери Урану з поверхнями рис найбільших супутників.

• Магнітосфера — це область, що оточує планету, де частинки з електричним зарядом піддаються впливу магнітного поля цієї планети.

Астрономи вважали, що передні сторони супутників мають бути яскравішими, ніж задні. Це могло бути пов'язано з потраплянням заряджених частинок із магнітосфери Урану на поверхню супутників, і в такий спосіб вони затемнюють зворотні боки.

Астрономи не виявили доказів потемніння задніх сторін супутників урану. Це здивувало астрономів і це відкриття показує, що магнітосфера Урану не сильно взаємодіє з його найбільшими супутниками. Це суперечить даним, зібраним апаратом "Вояджер-2" у 1986 році.

Астрономи вважали, що якщо магнітосфера Урану взаємодіє із супутниками, то заряджені частинки мають переважно потрапляти на поверхню їхніх задніх сторін. Ці заряджені частинки повинні затемнювати задні півкулі Аріеля, Умбріеля, Титанії та Оберона. Особливо це мало відбуватися на ближчих до Урану супутниках Аріель і Умбріель.

Але це не те, що виявили астрономи. Натомість передні та задні півкулі Аріеля та Умбріеля насправді дуже схожі за яскравістю. Але вчені побачили різницю між півкулями двох більш далеких супутників — Титанії та Оберона. І це було не те, що вони очікували побачити.

У двох супутників передні півкулі темніші порівняно з їхніми задніми півкулями. Вчені вважають, що пил від деяких нерегулярних супутників Урану покриває передні боки Титанії та Оберона.

• Нерегулярні супутники — це супутники, які мають витягнуті та похилі орбіти відносно екваторіальної площини планети.

Метеорити постійно падають на поверхню нерегулярних супутників Урана, викидаючи невеликі частинки пилу на орбіту навколо планети. За мільйони років цей матеріал зрештою почав перетинати орбіти Титанії та Оберона. Ці супутники, як вважають вчені, збирають пил своїми передніми сторонами.

Титанія і Оберон захищають супутники Аріель і Умбріель від пилу, тому їхні півкулі не мають різниці в яскравості. Можливо, взаємодія між супутниками і магнітосферою Урану відбувається, але з якоїсь причини вона не спричиняє асиметрії в передній і задній півкулях, як підозрювали астрономи. Додаткові дані з космічного телескопа Вебб допоможуть забезпечити більш повне розуміння супутників Урану та їхньої взаємодії з магнітосферою планети.

Як уже писав Фокус, астрономи отримали нову інформацію про склад атмосфери Уранаі про те, які процеси в ній відбуваються.

Також Фокус писав про те, що астрономи виявили рекордну космічну структуру в скупченні галактик. Астрономи виявили найбільшу хмару енергійних частинок, яка оточує скупчення галактик і має ширину майже 20 млн світлових років.