Із пластикових пляшок добули водень: допомогла сонячна енергія

Новий метод розкладає пластик на побічні продукти, як-от етиленгліколь і терефталева кислота, виділяючи при цьому чистий водень, пише interestingengineering.com.

Водень уже давно розглядають як нове джерело енергії в контексті скорочення викидів діоксиду вуглецю. Однак не всі методи його виробництва підходять для екології — наприклад, якщо водень виробляти з викопного палива (нафта, газ, вугілля), то це навпаки може посилити парниковий ефект.

Таким чином, фотокаталітичне виробництво водню є набагато прийнятнішим варіантом.

Як отримати чистий водень

Фотокаталітичне виробництво водню, в якому використовується сонячне світло, стикається з труднощами в підтримці стабільності в умовах інтенсивного світла і хімічного впливу.

Нова стратегія південнокорейських учених передбачає стабілізацію каталізатора в полімерній сітці, розмістивши місце реакції на межі розділу повітря і води. Такий метод, за словами розробників, дасть змогу уникнути поширених проблем, як-от втрата каталізатора, поганий поділ газів і зворотні реакції.

Система працювала стабільно понад два місяці, навіть у сильнолужних умовах. Плаваюча каталітична система може також працювати в інших водних середовищах — у морській або ж водопровідній воді.

Випробувальна система включала пристрій площею один квадратний метр, розміщений на відкритому повітрі під природним сонячним світлом, який міг виробляти водень із пластикових пляшок.

Пластикова проблема

Саме пластикові пляшки вважаються ключовим чинником зростання світових відходів. Вони надзвичайно широко поширені, і щороку їх використовується близько 500 млрд — при тому, що переробляється потім лише трохи понад 10% таких пляшок. А пластик, тим часом, не розкладається, забруднює водойми та ґрунти, а також накопичується в харчових ланцюжках (наприклад, в організм людини мікропластик може потрапити з їжею — овочі "набирають" його з ґрунту, риба — із забрудненої води).

Тому система, що перетворює шкідливі пляшки на чисте джерело водню, може стати рятівним рішенням одразу для кількох важливих проблем. Подальше моделювання масштабування показало, що технологію можна розширити до 10 або навіть 100 квадратних метрів.

Раніше Фокус повідомляв, що пластик проник в останні незаймані місця планети. Наприклад, мікропластик виявили навіть на закритих для туристів локаціях, де відсутня економічна діяльність.

Також стало відомо, що мікрочастинки пластику неможливо прибрати з питної води. З таким завданням не можуть впоратися навіть потужні очисні системи. І хоча йдеться про дуже незначні кількості пластику, він все одно може становити потенційну загрозу.