Рада Зброярів закликає ВРУ підтримати законопроєкт 11533 про нові стандарти безпеки для публічних даних ОПК на час війни

Цього тижня Верховна Рада України має розглянути у другому читанні законопроєкт №11533 — документ, який тимчасово обмежує публічний доступ до низки чутливих даних у державних реєстрах. Цей законопроєкт має на меті тимчасово обмежити публічний доступ до чутливої інформації, яка прямо або опосередковано дозволяє ідентифікувати місцезнаходження, активи та технічні характеристики підприємств, що працюють на оборону.

Україна заслужено вважається лідером з відкритості публічної інформації. Але в умовах війни частина цих даних несе реальну загрозу.

Через відкриті реєстри сьогодні можна отримати:

• юридичну адресу підприємства — нерідко це реальне розташування цехів і виробничих майданчиків;

• кадастрові номери та координати об’єктів — у поєднанні з Google Maps це фактичне маркування об’єкта;

• судові справи з деталями спорів, поставок і контрагентів;

• технічні параметри продукції, схеми та креслення з реєстрів патентів або Prozorro.

Ці дані є джерелом так званої "публічної розвідки" (OSINT), яку активно використовує ворог для планування кібератак, дронових нальотів і ракетних ударів.

У ряді випадків, про які офіційно не повідомляється, перед атаками на об’єкти в тилу спостерігалася аномальна активність із запитів до держреєстрів і відкритих даних. Це — пряма загроза.

"На третій рік війни залишати відкритими координати оборонних об’єктів — це не про прозорість. Це про безвідповідальність. Ми не можемо дозволити, щоб публічні реєстри продовжували працювати як карта цілей для ворога. Закон 11533 — це не обмеження, а захист. Він не про цензуру, а про маскування. Ми не згортаємо відкритість — ми адаптуємо її до реальності війни. Це мінімальний, розумний крок, щоб зберегти виробництво, людей і нашу обороноздатність", — заявив виконавчий директор Української Ради Зброярів Ігор Федірко.

В чому суть законопроєкту?

Законопроєкт №11533 встановлює тимчасове обмеження доступу до частини публічних даних у державних реєстрах — на період дії воєнного стану та один рік після його завершення.

Виключно для ОПК обмежується доступ до інформації, яка дозволяє ідентифікувати технології, продукцію та зв’язки підприємств, які виробляють або постачають зброю, техніку, боєприпаси, системи зв’язку, БПЛА та інші засоби оборони:

• Технічні описи, креслення та характеристики продукції оборонного призначення:

– у тендерній документації (Prozorro);

– у патентних заявках та реєстрах;

– у реєстрах авторських прав.

• Судові рішення, у яких розкриваються:

– специфіка продукції;

– логістичні деталі;

– спори між постачальниками;

– або інша інформація, яка може прямо чи опосередковано вказати на оборонний контракт чи локацію.

Усім юридичним особам тимчасово закривається доступ до геолокаційних та майнових даних, які можуть бути використані як індикатори для ворожої аналітики або ракетних ударів:

• Фактичні адреси місцезнаходження (виробництво, склади, офіси);

• Координати об’єктів нерухомості;

• Кадастрові номери земельних ділянок.

Такий підхід — це цифрова маскувальна сітка: щоби ворог не зміг вирахувати оборонне підприємство за "відсутністю" його в публічних базах.

У противному випадку саме відсутність публічних даних про певну компанію вже стала б маркером її залученості до військових контрактів — що лише погіршило б ситуацію.

Важливо: Законопроєкт не скасовує прозорість і не створює можливості для корупції. Навпаки, залишається відкритим:

• контроль за бюджетними витратами;

• доступ до декларацій посадовців;

• інформація про бенефіціарів і структуру власності;

• більшість елементів відкритих тендерів (окрім геолокації).

Також передбачена обмежена у часі дія — лише на період дії воєнного стану і рік після його завершення.

Це — тимчасовий інструмент, спрямований на зниження ризиків для безпеки підприємств і збереження національного виробництва озброєнь в умовах війни.

Довідково. Законопроєкт №11533 був поданий до Верховної Ради у серпні 2024 року. Підтриманий низкою експертів з питань оборони, кібербезпеки та цифрової політики. Очікується до голосування у другому читанні 19 червня 2025 року.