Таємниці "Маэстро": який шлях пройшов Леонід Биков, щоб стати кумиром мільйонів

Леонід Биков почав творчу кар’єру з дитячої вистави і згодом став режисером культових стрічок.

Ви дізнаєтесь:

Ім’я Леоніда Бикова назавжди залишиться в історії українського кіно. Його талант, харизма й щирість зробили його справжнім кумиром мільйонів глядачів та акторським символом кількох поколінь.

Главред вирішив згадати життєвий шлях великого митця.

Як розповідає режисер і блогер Богдан Когут, Биков народився 12 грудня 1928 року в селі Знам’янське на Донеччині в родині робітників.

"Моє коріння з прокатки", — з теплотою згадував він про своє походження.

Першу виставу Леонід поставив ще у 4 класі — "Таня — революціонерка". За символічну плату у 10 копійок малі глядачі могли насолодитися дитячим театром, а юні актори витратили зароблене на лимонад і печиво. Уже в 10 років Биков не лише режисував, а й грав головну роль у власних постановках.

Вам також може бути цікаво: Що думала Леся Українка про Росію та росіян - правду замовчували в СРСР.

Коли почалася Друга світова війна, 15-річний Леонід кілька разів намагався втекти на фронт, але кожного разу його повертали додому, — зазначає Когут.

У кіно Биков дебютував 1952 року, зігравши невелику роль у фільмі "Переможці". А вже невдовзі прийшла слава — завдяки стрічці "Максим Перепелиця", де він виконав головну роль.

За словами Богдана Когута, життя актора було насичене не лише професійними злетами, а й особистими драмами: ширилися чутки про його стосунки поза шлюбом, хоча сам Биков про це не любив говорити.

У 1960-х роках він працював на студії "Ленфільм", поєднуючи акторську та режисерську діяльність. З 1969 року Биков став режисером на кіностудії імені Олександра Довженка.

Саме там у 1973 році він створив культовий фільм "В бой идут одни „старики"", де виконав і головну роль — "Маэстро". Його герой неодноразово співає українські пісні, розповідає про традиції й рідну землю, що підкреслює патріотичну натуру самого Бикова.

Детальніше про Леоніда Бикова дивіться у відео на ютуб-каналі "Останній гетьман".

Останньою великою роботою актора став фільм "Аты-баты, шли солдаты…", де він особисто виконував усі трюки.

На жаль, 11 квітня 1979 року життя митця обірвалося в автокатастрофі дорогою з дачі до Києва. За трагічним збігом обставин, того ж дня загинув його друг дитинства Віктор Щедров.

Читайте також: