Церкву на Тернопільщині розбирали, продавали і відбудовували знову: де можна побачити цю 550-річну святиню

У селі Малашівці на Тернопільщині знаходиться церква Пресвятої Трійці, яка має надзвичайно багату і складну історію. Вона пережила кілька етапів будівництва, свого часу була навіть привезена з Росії, втрачала дзвони через військові дії, а також неодноразово розбиралася і переносилася в інші місця.

Історія храму стала відомою завдяки розповідям місцевих мешканців та книзі колишнього сільського голови Степана Юрика "Село Малашівці у плині історії", де зібрано численні перекази старожилів і архівні документи, що допомогли відновити правдиві факти. Сьогодні вона зберігає унікальні мистецькі твори, серед яких скульптури, створені легендарним галицьким майстром Іваном Пінзелем або його учнями.

Початки храму: середньовіччя

Перші згадки про церкву сягають 1473 року, коли українські землі перебували під владою Польщі, а парафія входила до Галицької єпархії Київської православної митрополії. Документальні підтвердження існування храму є у переписі 1672 року, де згадуються священник Андрій і дяк Семен. У 1681 році громада придбала великий дзвін вагою понад тонну, що свідчить про її добробут.

Дерев’яна церква з Росії

Перша дерев’яна церква згоріла між 1700 і 1719 роками. Наступний храм був привезений із Росії та освячений 24 квітня 1719 року, що зафіксовано у церковних документах. З 1700 року Тернопільська єпархія перейшла до унії, тому нова церква була греко-католицькою. Дерев’яну споруду пізніше розібрали та продали до села Чистилів, а на вторговані кошти почали будівництво кам’яного храму.

Кам’яний храм і його освячення

Будівництво сучасної кам’яної церкви розпочалося у 1892 році за проєкт інженера Світковського і завершилося у 1893-му. Цей храм зведено завдяки зусиллям місцевих жителів за часів пароха Ераста Ходоровського. Під час будівництва сталося обвалення склепіння, яке відновив сам проєктувальник.

У травні 1906 року церкву освятив митрополит Андрей Шептицький. Іконостас, який привезли пізніше зі Львова, прикрашають унікальні скульптури святих із натурального корала, а царські врата вкриті золотом.

Мистецькі скарби храму

Особливо цінним є іконостас, подарований митрополитом Шептицьким, а також розписи художника Дудака 1895 року, який не взяв за роботу жодної плати, подарувавши її громаді. Під час реставрації у 1960 році під шаром фарби виявили оригінальні малюнки та скульптури ангелів і апостолів, які приписують Пінзелю або його учням.

Воєнні випробування та радянські втрати

Під час Першої світової війни російські солдати викрали найбільший дзвін і ще кілька менших. Під час Другої світової війни будівля отримала пошкодження від осколків і куль, а над дверима замурували гарматний снаряд на пам’ять про ті події.

За радянських часів парафія належала до російського православ’я, а цінні книги та старовинний Кивот зникли. Багато старовинних речей було замінено на сучасні, що призвело до значних втрат культурної спадщини.

Відродження і майбутнє

З 1990 року храм знову став частиною Української греко-католицької церкви. З 2006 року парафією опікується отець Дмитро Мельничук. Саму церкву готують до масштабної реставрації, у якій візьмуть участь львівські фахівці. Планується очистити фундамент, відновити двері та інші елементи, а також зберегти унікальні розписи та церковне майно.

Церква Пресвятої Трійці в Малашівцях — це не лише духовний центр, а й живий музей української історії, мистецтва та віри, що зберігся завдяки турботі місцевої громади. Її історія — це свідчення незламності духу і прагнення зберегти культурну спадщину для майбутніх поколінь.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що у Києві збудують церкву незвичайної форми – вона світитиметься уночі. ЇЇ особливостями стануть також футуристичний дизайн та бомбосховище.