Похована у Росії в саду під грушею: як виглядає могила легендарної українки Марка Вовчка

Марко Вовчок — та українська жінка, чий голос звучав в українській літературі, але під чоловічим псевдонімом. Вона писала про селянське життя, біль, бідність і волю, якої і часи її життя не вистачало людям. Однак останні свої роки письменниця провела у Росії — саме там вона і похована, як і Олександр Довженко.

У віці 73 роки її життя обірвалося через злоякісну пухлину мозку. "Телеграф" вирішив з’ясувати, як виглядає могила Марка Вовчка у Росії.

Що відомо про Марка Вовчка

Марія Вілінська (справжнє ім’я письменниці) народилася у маєтку Єкатерининське, Єлецького повіту, Орловської губернії, Російської імперії. У своїх творах вона критикувала кріпацтво і описувала історичне минуле України. Славу вона здобула у 1857 році, коли вийшла збірка "Народні оповідання". Ця книга стала відразу дуже популярною серед інтелігенції.

Також завдяки Марку Вовчку українська література стала багатшою на нові жанри. Зокрема, соціально-феміністичною повістю "Інститутка".

Особисте життя

Коли письменниці було 16, вона познайомилася з українським фольклористом і етнографом Опанасом Марковичем, якого було заслано в Орловську фортецю за участь у Кирило-Мефодіївському братстві. За кілька років вони одружилися. Із чоловіком вона мешкала у Чернігові, Києві, Немирові, де вивчала українську культуру.

Після смерті Опанаса Марковича, Марко Вовчок вийшла заміж за француза Михайла Лобанова-Жученко. Він був офіцером та інженером, з яким письменниця переїхала до Франції.

У життя мисткині були й інші чоловіки. Серед них — Іван Тургенєв, Пантелеймон Куліш, Дмитро Писарєв, Микола Некрасов. Однак ці стосунки не завершувалися шлюбами.

Де похована Марко Вовчок і як виглядає могила

Коли письменниці поставили діагноз — злоякісна пухлина мозку, із другим чоловіком вони переїхали до Росії. Подружжя оселилося у передмісті Нальчика, де вона провела свої останні дні.

Згідно із заповітом Марка Вовчка, її поховали в саду свого дому, під грушею. "Якщо вже мені не судилося лежати поруч із літературним батьком – Тарасом Шевченком, то поховай мене під цією грушею".

Могила письменниці виглядає досить просто. Там стоїть ажурний кований хрест, а з саду до її будинку, який став музеєм, веде стежка. На надгробку викарбуване справжнє ім'я письменниці, а її псевдонім і дати життя і смерті.