Таємниці, сховані в серці головної святині Русі: що символізує Софійський собор

Фрески Софії Київської дивують сюжетами про гладіаторів і князів: чому фрески Софії Київської такі незвичайні для православного храму.

Про що ви дізнаєтесь:

Софійський собор у Києві — одна з найвизначніших пам’яток архітектури та культури Київської Русі, яка збереглася до наших днів майже у первісному вигляді. Його інтер’єр — справжня енциклопедія вірувань, політики та мистецтва ХІ століття. Однак багато хто навіть не здогадується, що значна частина розписів була свідомо прихована від очей наступних поколінь. Главред розповість детальніше.

Розкіш і загадки фресок Софії Київської

Як розповідають на каналі "WAS: Популярна історія", фрески та мозаїки займають понад 3000 квадратних метрів, а мозаїки — ще 260 м². Це найбільший монументальний комплекс часів Київської Русі, який дійшов до нашого часу. Основна тематика — релігійна: Христос-Пантократор у куполі, Богородиця Оранта в центральній апсиді, сцени Апостольської трапези та Страстей Христових.

Але найбільш незвичні — побутові сюжети, які рідко зустрічаються в храмах: портрети князівської родини, зображення музикантів, акробатів і навіть гладіаторських боїв. Це дивує, адже візантійська традиція уникала світських і тим паче язичницьких мотивів у храмах.

Що приховували фрески: зміни, нашарування, забуття

У XVII–XVIII століттях Софію Київську перебудували у стилі українського бароко. Стіну вкрили новим шаром штукатурки, позолоти, орнаментів, які частково закрили древні фрески. Під час реставрацій XIX–XX століть з’ясувалося, що стародавні зображення не знищили, а лише замалювали. Саме тому сьогодні науковці мають змогу досліджувати автентичний іконографічний комплекс ХІ століття.

Чому у християнському храмі зображені гладіатори

Дослідники ставлять запитання: як гладіаторські бої потрапили на стіни православного храму? Імовірно, це слід візантійської традиції: у Константинополі гладіаторські іподромні забави були частиною імператорської культури. Київ міг зобразити такі сцени як символ княжої величі.

Поруч з гладіаторами — танцюристи, акробати, музиканти — все це відображає світське життя княжого двору.

Ярослав Мудрий та його родина: давньоруський "фотопортрет"

Однією з найвідоміших фресок є зображення князівської сім’ї. Більшість істориків вважають, що тут зображені Ярослав Мудрий, його дружина Інгігерда та діти. Це унікальний приклад портретного зображення реальних правителів у сакральному просторі та підтвердження політичної ролі храму.

Як вдалося зберегти шедеври Софії Київської

Софійський собор пережив монголо-татарські напади, польсько-литовське правління, гетьманщину, барокові перебудови, радянську реставрацію — і не втратив головної частини своїх розписів. Завдяки реставраційним роботам XX століття вдалося відкрити давньоруські мозаїки й фрески.

Сьогодні Софія Київська входить до списку об’єктів світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Вас може зацікавити: