Війна в Україні спричинила дискусію, чи справді нейтралітет захищає - дипломат

Австрія має фактично лише військовий нейтралітет, який передбачає нерозміщення на її території іноземних військ та неприєднання до жодного військового альянсу.

Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу директор Віденської дипломатичної академії Еміль Брікс.

"Ми тлумачимо закон про нейтралітет відповідно до наших політичних інтересів, що Австрія, зрештою, робить від самого 1955 року. Ми одразу приєдналися до ООН, пізніше - до Європейського Союзу. Ми не перешкоджаємо тому, щоб військова підтримка через, над та за участю Австрії потрапляла до України", - зазначив Брікс.

За словами Брікса, Австрія фактично відмовилась від ключового елементу нейтралітету - стояти рівновіддалено від усіх сторін. "З того, що залишилось, маємо тільки військовий нейтралітет: відсутність іноземних військ на нашій території і неприєднання до жодного військового альянсу. Це і є залишок нашого нейтралітету", - зауважив він.

Директор Віденської дипломатичної академії вказав на те, що "в колективній пам’яті австрійців забулося, що нейтралітет не був добровільним, а був умовою Радянського Союзу для виведення його військ зі Східної Австрії". На його переконання, нейтралітет став частиною ідентичності австрійців через три причини.

"По-перше, з 1955 року (з часу ухвалення Австрією закону про нейтралітет - ред.) в цьому регіоні не було війни, і багато австрійців пов’язують це саме з нейтралітетом, хоча він не забезпечує прямого захисту. По-друге, нейтралітет зробив Австрію місцем для діалогу й переговорів. Ми – єдине місце розташування ООН в ЄС і маємо 50 міжнародних організацій, чого не було б без нейтралітету. По-третє, нейтралітет асоціюється з добробутом і соціальною державою", - зазначив Брікс.

За його словами, всі ці аргументи – "це радше гарні міфи, добрі вигадки, але саме вони формують наратив про економічно успішну та соціально стабільну Австрію".

"Однак війна в Україні змінила ситуацію у сфері безпеки, і тепер є дискусія про те, чи дійсно нейтралітет захищає, і що він означає: чи є він елементом ідентичності, чи, можливо, нам слід більше зосередитись на тому, як реально захищати населення. І для цього потрібно більше, ніж просто сказати: "Ми – нейтральні". Ця дискусія вже відбувається і не зникне в Австрії", - заявив австрійський дипломат.

На його думку, якщо австрійській владі вдасться й надалі впроваджувати наявну політику та підходи, коли йдеться фактично про "залишковий військовий нейтралітет", то країна цілком може й не переглядати свій офіційний нейтральний статус у майбутньому.

"Якщо нам і надалі вдасться провадити політику в цьому напрямі – тобто фактично не дотримуватись курсу нейтралітету ані в моральному, ані в політичному, ані в економічному вимірах, зберігаючи тільки цю залишкову військову нейтральність і водночас тісно співпрацюючи з НАТО, – тоді немає жодних підстав, щоб ми й надалі не могли дозволити «міфу про нейтралітет» лунати через австрійські Альпи", - переконаний Брікс.

Як повідомляв Укрінформ, у липні минулого року тодішній глава МЗС Австрії Александер Шалленберг заявляв в інтерв’ю агентству, що нейтральний статус досі користується величезною підтримкою серед австрійців, але треба також розуміти, що нейтралітет не є синонімом безпеки і про свою безпеку Австрія має дбати самостійно.