Економіка Росії під тиском війни: де Кремль шукатиме гроші?
Економіка Росії під тиском війни: де Кремль шукатиме гроші?

Економіка Росії під тиском війни: де Кремль шукатиме гроші?

Економіка Росії під тиском війни: де Кремль шукатиме гроші?

Говорячи простан російської економіки, дуже легко впасти в крайнощі, то очікуючи її падіння «за два-три тижні», то вірячи в нескінченність ресурсів Москви. Реальність же, як завжди, є набагато складнішою. Російська економіка не стоїть на межі колапсу, але вона увійшла у фазу системної деградації, де кожен новий місяць війни потребує дедалі більш відчайдушних заходів для пошуку ресурсів.

Макрорівень: чорна діра федерального бюджету

Фінансування збройної агресії РФ тримається на трьох основних стовпах: резервному Фонді національного добробуту (ФНД), доходах від експорту енергоносіїв та емісійному інструменті центробанку, тобто друкарському верстаті. Однак на четвертий рік повномасштабного вторгнення кожна із цих опор уже починає «просідати».

Згідно з даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), військові видатки РФ 2024 року зросли на 38% і вже сягнули приблизно 7,1% ВВП. На тлі цього складається комбінація й інших несприятливих факторів.

  • Фонд національного добробуту. Колись потужна фінансова подушка безпеки стрімко виснажується. Якщо на початок 2022 року його ліквідні активи становили 148 млрд дол., то, за найновішими даними, зараз ця сума зменшилася до 36 млрд, а протягом 2025 року ФНД може бути майже повністю вичерпаний.
  • Нафтогазові доходи. Хоча Росія частково адаптувалася до санкцій, доходи від експорту енергоносіїв уже виглядають недостатніми для покриття військових витрат. Середня ціна на основний сорт російської нафти Urals 2024 року трималася нижче 70 дол. за барель, а постійні атаки на нафтову інфраструктуру та посилення контролю за ціновою стелею «Великої сімки» обмежували прибутки ще більше.
  • Емісія. Подальше використання друкарського верстата в перегрітій економіці неминуче призведе до небезпечної інфляції.

Загалом же порівняння перших кварталів 2024-го та 2025 років є показовим щодо стану російської економіки: при зростанні військових видатків на 57% дефіцит федерального бюджету злетів на 623%. Це не просто тривожні цифри, це ознака того, що система працює на межі своїх можливостей.

Мікрорівень: тріщини у фундаменті — регіональні бюджети

Проблеми федерального центру каскадом спускаються на регіони, де фінансова криза проявляється ще гостріше. Поки федеральний бюджет намагається латати діри, регіональні скарбниці порожніють із загрозливою швидкістю.

В Єкатеринбурзі, одному з найбільших міст країни, дефіцит бюджету потроївся, сягнувши 9,7 млрд руб. У Челябінській області, важливому промисловому центрі, дефіцит досяг 72 млрд руб., що становить 25% від усіх доходів. Фактично в бюджеті регіону не вистачає кожного четвертого рубля. Схожа ситуація й у національних республіках: бюджетний дефіцит Башкортостану подвоївся, а в Татарстані зріс у 2,4 разу. Навіть у заможній Казані бюджет, що планувався як бездефіцитний, тепер має діру в 9 млрд руб.

На тлі цього показовим є рішення Кремля виділити 2,5 млрд руб. на будівництво хмарочоса в Чечні. Це демонструє, що в умовах кризи ресурси розподіляються не для підтримки соціальної стабільності в промислових регіонах, а для купівлі лояльності політичних еліт, що лише посилює внутрішню напругу.

Де Кремль шукатиме ресурси?

З огляду на вичерпання традиційних джерел фінансування Росія буде змушена вдаватися до нових, більш болючих для економіки та населення, методів.

Посилення податкового тиску. Власне, воно вже відбувається. Відповідно до закону, ухваленого Державною думою РФ, з 2025 року запроваджується п'ятиступенева прогресивна шкала податку на доходи фізичних осіб (від 13 до 22%) і зростає податок на прибуток для компаній з 20 до 25%. За оцінками уряду РФ, ці заходи мають принести до бюджету додаткові 2,6 трлн руб. 2025 року.

«Добровільні» внески та побори з бізнесу. Практика «розкуркулення» олігархів і великих компаній, імовірно, стане системною. Ще 2023 року був запроваджений одноразовий «податок на надприбутки», який, за наявними даними, приніс до бюджету близько 300 млрд руб. Цей досвід, ймовірно, повторюватиметься.

Внутрішні позики. Кремль дедалі більше покладатиметься на внутрішній борг, випускаючи облігації федеральної позики (ОФП). Згідно з даними Міністерства фінансів Російської Федерації, 2024 року в рамках програми державних внутрішніх запозичень було розміщено ОФП на загальну суму 4,37 трлн руб. Оскільки доступ до зовнішніх ринків капіталу закритий, основними покупцями цих паперів є російські державні банки, що є формою прихованої емісії.

Китай як джерело ресурсів. Залежність від Китаю, що вже є тотальною, лише посилюватиметься. Понад 90% торговельних розрахунків між країнами вже проводяться в рублях та юанях. Це означає, що Росія продає свої енергоресурси зі значними знижками в обмін на валюту, за яку може імпортувати критично важливі товари переважно з Китаю, часто за завищеними цінами.

Як із цим боротися?

Аналіз вразливих місць російської економіки дає можливість визначити напрями для посилення міжнародного тиску. Мета таких санкцій — не очікувати на миттєвий колапс, а системно підвищувати ціну війни для Кремля, обмежуючи його здатність шукати ресурси.

Найефективнішим інструментом є погроза відключити від доларової системи банки третіх країн. Як зазначає аналітичний центр Atlantic Council, указ президента США №14114 уже змусив банки Китаю, Туреччини та ОАЕ значно ускладнити транзакції з Росією, що призвело до затримок платежів і зриву контрактів.

Необхідно також вести боротьбу із «тіньовим флотом» РФ — посилити контроль і запровадити санкції проти компаній, які надають страхові, логістичні та юридичні послуги суднам, що перевозять російську нафту. Численні розслідування виявляють складні схеми з обходу санкцій — перевантаження нафти у відкритому морі та використання старих танкерів із невідомими власниками.

Потрібен жорсткіший контроль за експортом товарів подвійного призначення через треті країни, такі як Киргизстан, Вірменія та Казахстан. Звіти Міністерства торгівлі США показують, що саме через них Росія і надалі отримує західні мікросхеми та компоненти для своєї військової техніки.

Нові податкові надходження в РФ також мають стати об'єктом уваги. Необхідно розглянути можливість запровадити санкції проти компаній і секторів економіки, які стануть основними донорами російського бюджету, щоб обмежити фінансовий потік ще на його початку.

Росія втягнула себе у війну на виснаження, до якої її економіка виявилася не готовою в довгостроковій перспективі. Попереду в неї вибір між двома поганими сценаріями: або неконтрольована інфляція та стагфляція через спроби й надалі фінансувати війну, або необхідність скорочувати військові видатки, що означатиме фактичну поразку в гарячій фазі війни. Економічний тиск, що посилюється з кожним місяцем, разом із геополітичною ізоляцією перетворюють війну проти України на екзистенційну загрозу для самої Росії. Завдання міжнародної спільноти — методично перекривати всі шляхи надходження грошей до РФ, роблячи ціну агресії нестерпною.

Джерело матеріала
loader
loader