Постійне використання СhatGPT в навчанні: чи зменшується від цього рівень інтелекту людини
Постійне використання СhatGPT в навчанні: чи зменшується від цього рівень інтелекту людини

Постійне використання СhatGPT в навчанні: чи зменшується від цього рівень інтелекту людини

Постійне використання СhatGPT в навчанні: чи зменшується від цього рівень інтелекту людини

Дослідження ставить під сумнів безумовну користь ChatGPT у навчанні.

З моменту появи ChatGPT у 2022 році дискусії довкола впливу штучного інтелекту на освіту не вщухають. Його одночасно вважають потужним персоналізованим інструментом і потенційною загрозою розвитку критичного мислення. ScienceAlert передає, що нещодавно науковці зафіксували ознаки зниження когнітивної залученості у тих, хто активно користується ШІ під час виконання навчальних завдань.

Протягом чотирьох місяців учені спостерігали за 54 учасниками, які писали есе за трьома сценаріями: використовуючи ChatGPT, пошукову систему або лише власні знання. Команда фіксувала активність мозку, здатність запам’ятовування та аналізувала якість текстів. Результати дослідження Массачусетського технологічного інституту (Massachusetts Institute of Technology, MIT) показали, що група, яка користувалась ШІ, демонструвала значно нижчий рівень когнітивної участі та слабше пам’ятала власні аргументи й цитати.

Показово, що коли групи помінялись ролями для написання останнього четвертого есе – ті, хто спершу працював тільки “вручну”, отримали доступ до ШІ та навпаки, виявилось, що попереднє використання ChatGPT призвело до формування “когнітивного боргу”. Учасники, які тривалий час покладалися на ШІ, згодом не змогли відновити рівень аналітичного мислення попередніх сесій. Вони не змогли виконати завдання з такою ж якістю, як учасники з інших груп.

Водночас дослідники наголошують: кількість учасників у фінальній частині експерименту була невеликою – лише 18 осіб, тож ці висновки потребують подальшого підтвердження. Частину зниження результатів вони також пояснюють ефектом “ознайомлення”. Це глибше ознайомлення з завданням, яке природно поліпшує навички з кожним повторенням певної дії.

Однак результати дослідження сигналізують про серйозні виклики в освітній практиці. Ситуація схожа на 1970-ті, коли в освіті з’явилися калькулятори: тоді іспити ускладнили, змусивши студентів вирішувати завдання, які вимагали аналітики, а не просто механічного рахунку. Натомість із ШІ планка часто не змінюється – учнів просять виконувати ті самі завдання, що й до появи ChatGPT, фактично стимулюючи їх перекладати розумові зусилля на алгоритми.

В результаті формується “метакогнітивна лінь”, тобто небажання самостійно аналізувати, порівнювати, формулювати. Та все залежить від того, як саме інтегрувати ШІ у навчання: наприклад, використання ChatGPT для створення проєкту з подальшим усним захистом може активізувати аналітичне мислення замість його заміщення.

У підсумку дослідники зазначають, що майбутнє освіти має бути не у вседозволеності, а в навчанні учнів визначати, коли і навіщо використовувати штучний інтелект. Так само, як ми навчилися обирати, що рахувати в голові, а що – на калькуляторі, ми маємо навчитися розрізняти, що варто доручати ШІ, а що мусить залишатися справою людського розуму.

Тему впливу штучного інтелекту на мислення глибоко аналізував Володимир Страшко у статті “Штучний інтелект в освіті: деградація мислення чи революція в навчанні?” для ZN.UA. Автор наголосив, що ефективність ШІ залежить від способу його інтеграції в навчальні програми: замість механічного заміщення мислення – розвиток критичного аналізу та практичних компетенцій. Страшко також звернув увагу на міжнародний досвід, зокрема ОАЕ та Сингапуру, які вже впроваджують ШІ в освіту з початкового рівня, формуючи у дітей як технічні, так і етичні навички роботи з алгоритмами.

Джерело матеріала
loader
loader