40 раніше невідомих видів кальмарів виявили в найнесподіванішому місці: їм щонайменше 100 млн років

У новому дослідженні вчені використали методику аналізу скам'янілостей. Замкнених у шматках породи й виявили щось несподіване. Робота була проведена палеонтологами з Японії та Німеччини та виявила величезну кількість скам'янілих дзьобів головоногих молюсків у породі віком щонайменше 100 мільйонів років, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відкриття стародавніх видів кальмарів

Загалом вчені виявили 263 зразки кальмарів, і дані вказують на те, що серед них ховалося 40 видів стародавніх головоногих, про яких раніше не було відомо. Це відкриття показує, наскільки численними були кальмари в крейдяному океані, хоча їхні скам'янілі рештки зустрічаються рідко.

За словами першого автора дослідження, палеобіолога Шина Ікегамі з Університету Хоккайдо, чисельність скам'янілостей, виявлених вченими, вказує на те, що стародавні кальмари, ймовірно, переважали в морях.

Розміри стародавніх головоногих були такими ж великими, як у риб, і навіть більшими, ніж в амонітів, виявлених поруч із ними. Це вказує на те, що кальмари процвітали як найчисленніші плавці стародавнього океану.

Як утворюються скам'янілості

Для утворення скам'янілостей, як правило, необхідні частини тіла, які довго розкладаються — це необхідно, щоб жорсткий процес скам'яніння встиг пройти без руйнування останків. Саме тому більшість скам'янілостей включають кістки, зуби, панцирі та клешні. Водночас м'які частини тіла потребують виняткових умов скам'яніння.

Кальмари, на жаль, здебільшого складаються з м'яких тканин. Єдиним винятком є їхній твердий хітиновий дзьоб. Дзьоби кальмарів, яким вдалося вижити у викопних літописах історії Землі, були б життєво важливими для розуміння того, як ці захопливі головоногі молюски з'явилися на планеті та розвивалися протягом 500 мільйонів років.

До цього дослідження було знайдено тільки один скам'янілий дзьоб кальмара. Однак багато дрібних морських скам'янілостей відкладаються в безладних скупченнях, які важко витягувати й вивчати.

Кальмари в шматку викопної породи

У новому дослідженні вчені використовували метод, відомий як шліфувальна томографія: дослідники постійно шліфують зразок породи, тонкий шар за шаром, у міру просування знімаючи кожен шар у високій роздільній здатності.

У міру просування сам зразок руйнується, проте отримані зображення потім можна скомпілювати, щоб отримати внутрішній вміст породи в трьох вимірах — зокрема й високодеталізовані тривимірні реконструкції скам'янілостей у ній, які зазвичай були б доступні лише у двомірних зрізах.

Вчені використовували цю техніку для реконструкції шматка викопної породи віком близько 100 мільйонів років і виявили всередині щільне скупчення залишків тварин, серед яких виділялися дзьоби кальмарів.

Ці дзьоби були крихітними та тонкими, довжиною від 1,23 до 19,32 міліметра, із середньою довжиною 3,87 міліметра, що становить близько 6% від розміру єдиного раніше відомого викопного дзьоба кальмара. Вчені виявили, що мінімальна товщина цих дзьобів завжди була менш як 10 мікрометрів. За словами авторів дослідження, їхнє відкриття показує, що численні дзьоби кальмарів приховані у вигляді мікроскопічних викопних — тому, ймовірно, їх раніше не помічали.

Відкриття також вказує на те, що біомаса кальмарів крейдяного періоду набагато перевищувала біомасу риб і амонітів, а диверсифікація кальмарів, ймовірно, різко зросла приблизно 100 мільйонів років тому.

Це різко контрастує з попереднім припущенням, що кальмари почали процвітати на Землі тільки після масового вимирання, яке призвело до кінця епохи динозаврів, близько 66 мільйонів років тому.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, який кальмар є найбільшим на Землі.