Кладовища майбутньої війни. Готуй мішки

Якщо слухати політиків, у Європі війни ніколи не буде, бо всі бояться НАТО (а ще в агресора куплять газ навіть іспанці). Але ж то політики. Цікавіше глянути, як діє армія. Там, де війни точно-точно не буде.

І тут натрапила нам на очі цікава стаття. У ній розповідається, як Бундесвер закуповує немаленьку партію мішків для трупів. Не сказати, що вона якась колосальна — трохи більше ніж 8000 штук. Але, погодьтесь, і не маленька також. Узагалі цю новину б ми навіть не чіпали, якби не одна дивина.

Бундесвер чомусь одразу відмовився її коментувати.

А саме такі нюанси зазвичай і виглядають красномовніше за низку інших деталей. Так уже склалось, що у Європі військові витрати давно стали чимось на кшталт хобі, тому армійцям не лінь прокоментувати те чи інше надходження. Тільки тут якось із настроєм не склалось. Тому звичайнісінькі мішки не сподобалось обговорювати.

Так ми задумали трохи нестандартний цикл статей. Як загалом Європа готується до війни — бо, як не крути, військові якраз хід подій розуміють без прив’язки до рейтингів?

Це до перших пострілів легко уявляти війну як скупчення техніки та постріли.

Що спільного в Курщини та країн Балтії?

Насправді війна — це логістика. Це вміння якнайшвидше перекинути в потрібну точку і людей, і БК, і техніку. І в тому числі вчасно забрати трупи власних бійців. Якщо вийде.

Кажуть, без мішків останнє робити не дуже прикольно. Росіяни пробували, принаймні.

Зрозумійте правильно. Ми ж не шукали пафос. Нас не цікавлять новини, де черговий Макрон стоїть коло макета вундервафлі, якою сам побоїться встрелити навіть Сенегал. Це ви й без нас побачите. Такі новини більше стосуються політики, а не армії чи оборонки. Зате нам треба зрозуміти плани військових без зайвих піар-івентів.

Знайшлось багато цікавого. На цьому місці ви можете заварювати собі чай чи мішати мохіто.

Литовська армія ще 2024 року провела невелику закупівлю під назвою «Maišai palaikų gabenimui». Так-так, це мішки для транспортування тіл. Тобто армія закуповує це доволі системно. Щоправда, точний обсяг не повідомляють.

Губарєвскіс та Стрєлковскіс на підході?

У Латвії 1 квітня оголошено тендер, в центрі уваги знову опинились мішки для трупів. Термін подання пропозицій установили до 8 квітня. Придбають щось чи ні, поняття не маємо — нам вони не звітують. Більше нагадує оцінку попиту на випадок потреби. Це ж Латвія, з чого б їй бігти першою.

Естонія таких тендерів у відкритому доступі не проводила.

Швеція. Тут зміни відбулися ще рік тому, але відтоді ситуація не змінилася. Там почали налагоджувати резервування приміщень, інфраструктури та логістики для надзвичайних ситуацій. Щоправда, крайній строк установили аж на 2030 рік. Тут хіба сподіватись на бажання шведів завершити всі процедури не згідно-відповідно, а якнайшвидше.

Торік Центральне агентство з безпеки та цивільної оборони представило свою оцінку, що стосувалася кількості моргів, які працюють, обладнання для тимчасових поховань, розподілу холодильних камер і транспорту для тіл.

Однак ми підкреслимо, що це лише планові рекомендації. Без внесення змін до наявних стандартів (ГОСТів, так би мовити).

Польща. Є законопроект, у разі успіху він доповнить уже чинний закон про кризове управління. Тоді це запроваджує норми щодо ідентифікації та захисту «інфраструктури, критичної для кризового управління». В тому числі морги та кладовища. Бо це об’єкти, які необхідно враховувати в будь-яких планах управління ризиками.

Аби не з дірочкою.

Німеччина. Торік Бундестаг затвердив штуку під лаконічною назвою Referentenentwurf zum KRITIS-Dachgesetz. Коротше кажучи, там планують узгодити законодавство з EU Directive 2022/2557 (це якраз про критичну інфраструктуру). Зараз пояснимо.

Цей закон поширюється на інфраструктуру охорони здоров’я (зокрема морги) — він зобов’язує операторів забезпечити об’єктам фізичний захист, план резервування, оцінку ризиків і відновлення після надзвичайних ситуацій. Проект досі перебуває на стадії підготовки. А ось після набрання ним чинності зазначені об’єкти будуть визнані критично важливими та підлягатимуть резервуванню в муніципальних і регіональних планах.

Чехія. Міністерство розвитку та регіонального управління розробляє національні рамки для кризового управління. Згідно з ними, центральна влада разом із міською має визначити відповідні муніципальні кладовища та співпрацювати з операторами.

В тому числі резервувати місця для захоронень. От несподіванка, що ж ти зробиш.

Бельгія. Нове законодавство встановлює обов’язковість планування надзвичайних зон, включаючи морги та кладовища. Це як на комунальному, так і на провінційному рівнях. І хоча не вказано бронювання конкретної кількості поховальних ділянок, є нюанси. Наприклад, необхідність включення кладовищ і моргів до опорної інфраструктури, визначення точок поховання та логістики їх доступу в надзвичайних ситуаціях.

У деяких містах, навіть у Брюсселі, кладовища вже віднесено до плану муніципального управління. І є можливість резервування могильних ділянок за внутрішніми регламентами.

Хобі — це класно, але не всупереч виживанню.

Що це все означає? Ну, насправді маємо два варіанти. У першому з них європейцям настільки нічого робити, що вони чомусь доволі системно зайнялись кладовищами. І готують їх до чогось дуже смертоносного та масового. Майже як пандемія, тільки вірус не нищив самі об’єкти на кшталт моргів — а тут це частина інфраструктури, яку треба аж фізично охороняти.

Від кого? Від кашлю? Та що ви починаєте!

Другий варіант більш прозаїчний. Поки бомонд грається в геополітику, шукаючи привід заспокоїти себе та населення, хтось із чиновників та політиків рамою попростіше бачить об’єктивну реальність. І готує свою державу до чогось руйнівного. Мабуть, до війни. Звісно, системність не на 100%. Уже яка є.

Поряд із Бельгією ті ж Нідерланди не паряться питанням кладовищ. Не резервують морги. Та й мішки для трупів не беруть.

Та чи кожна європейська ініціатива була системною?

Далі буде.