Фортеця, через яку впала Запорізька Січ: де її можна побачити в Україні
Фортеця, через яку впала Запорізька Січ: де її можна побачити в Україні

Фортеця, через яку впала Запорізька Січ: де її можна побачити в Україні

У її будівництві брали участь запорізькі козаки

Фортеця Святої Єлисавети була побудована на землях Війська Запорізького, а потім стала центром російського впливу на півдні України. Козаки брали участь у її будівництві, але фортеця також стала об’єктом їхніх конфліктів із російською владою.

"Телеграф" вирішив розповісти про історію цієї фортеці, її роль у знищенні Запорізької Січі та про те, як вона виглядає сьогодні.

Будівництво фортеці

Вона була закладена за указом імператриці Єлизавети Петрівни в 1752 на правому березі річки Інгул, на землях Інгульської козацької паланки і будувалася переселенцями новосербами та козаками як захисне укріплення для нових поселень від набігів татар і турків.

Роботи завершилися влітку 1754 силами Гадяцько-Миргородського козацького полку. Будівництво зайняло лише чотири місяці, проте спричинило тяжкі втрати — 72 козаки загинуло, близько 233 захворіли, а понад 850 втекли.

Фортеця стала адміністративним та військовим центром Нової Сербії та Новослобідського козацького полку. Її шеститисячний гарнізон складався з російських солдатів та запорожців.

Облога Крим-Гірея

Єдиною і при цьому вражаючою перевіркою стала облога взимку 1769, коли близько 70 000 турецько-татарських військ під проводом хана Крим-Гірея підійшли до укріплень.

Вони обложили фортецю, але під градом гарматних пострілів не наважилися штурмувати кріпосні вали. Хан вважав за краще спалити села і взяти жителів у рабство, і був змушений відступити. Цей епізод фактично завершив десятиліття татарських набігів на українські землі.

Як виглядала фортеця

Єлисаветинська фортеця була штабом російського військового командування на півдні України, оплотом російського впливу на запорізьких землях і центром боротьби з гайдамацьким рухом. Козаки, зокрема, брали участь у будівництві фортеці, але також виступали проти російського впливу.

Фортеця була шанцем (невелика земляна фортифікаційна споруда, що використовувалася для захисту артилерійських знарядь) у вигляді правильного шестигранника з периметром близько 6 км, оточеним земляними валами, глибоким ровом і дерев’яними стінами.

План фортеці Святої Єлисавети

Вона мала шість бастіонів та шість равелінів, названих іменами святих: Петро, Олексій, Олександр Невський, Михайло та ін. Артилерійське оснащення включало близько 120 гармат, 12 мортир, фальконети та гаубиці.

Усередині укріплень були бараки, артилерійські склади, комендантські та офіцерські будинки, а також дерев’яна Троїцька церква.

Джерело: "Ранкове місто" Фортеця Святої Єлисавети

Легенди та цікаві факти

За місцевим повір’ям, під час облоги 1769 року один із татарських воєначальників, полонений після вилазки Багратіона, був настільки вражений мужністю козаків, що перед полоном кинув свою шаблю в рів — і вона досі лежить на дні в очікуванні свого часу.

Саме тут разом із козаками служив майбутній бунтар Омелян Пугачов, який здобув свій перший бойовий досвід.

Портрет Омеляна Пугачова пензля невідомого художника, 1774

Фортецю відвідували імениті полководці Олександр Суворов, Михайло Кутузов і Григорій Потьомкін, а 1770 року тут влаштували гарматний салют на честь Петра Паніна, який придушив бунт Пугачова.

Руйнування Запорізької січі та занепад фортеці

Після приєднання Криму та закінчення турецької війни фортеця втратила стратегічне значення. У 1775 році російськими військами, що рушили з фортеці Святої Єлисавети, було зруйновано Запорізьку Січ, а останнього отамана Петра Калнишевського відправлено на Соловки. 1781 року ліквідовано козацький лад в Україні, а 1783 року українських козаків та вільних селян перетворила на кріпаків.

У 1784 році укріплення були повністю демонтовані, а артилерію вивезено до Херсона. Лише дві гармати збереглися у фортеці Святої Єлисавети – вони встановлені на кам’яних п’єдесталах при в’їзді з колишньої Пречистенської брами.

З 1785 року на місці фортеці почало зростати міське поселення, а до початку XIX століття залишилися лише земляні вали — ядро майбутнього Єлисаветграда, а згодом – Кропивницького.

Як вона виглядає сьогодні

Сьогодні фортеця — це великий зелений парк із земляними укріпленнями, що збереглися, і залишками будівель — казарм, кузні, офіцерських будинків. У центральній частині розташований військовий цвинтар та меморіал Другої світової війни, поруч встановлені гармати того часу.

Фортеця Святої Єлисавети на карті

Таким чином, фортеця Святої Єлисавети — важлива пам’ятка епохи Великої європейської боротьби за південноукраїнські землі, що поєднує військову історію та багату культурну спадщину. Сьогодні це місце поєднує минуле зі сьогоденням, запрошуючи до роздумів на тлі зелених валів та старовинних гармат.

Гармата з фортеці Святої Єлисавети, Кропивницький

Нагадаємо, біля Дніпра в селі Старі Кодаки є неймовірний об’єкт з містичною історією. Йдеться про Кодацький кар'єр, на дні якого розташована однойменна фортеця. Біля села перебувають залишки Свято-Архангело-Михайлівської церкви та козацький цвинтар. Кажуть, що вночі там чути плач та пісні козаків, які поховані у цій землі.

Теги за темою
Історія
Джерело матеріала
loader
loader