"Нічого не знаю, застрельте": звільнений пілот розповів про допити й психологічний тиск у полоні

Пригадуючи той період свого життя, льотчик армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ Олексій Чиж в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів, що, окрім побоїв, він зазнав і психологічний тиск.

Росіяни били по місцях переломів

Допити, зі слів Чижа, тривали постійно ще до миті, як він потрапив у СІЗО. Однак там вони посилились. Під час приймання туди полонених зустрічають російські спецпризначенці ОМОН чи співробітники федеральної служби виконання покарань (ФСВП). Далі починається побиття.

Льотчик розповів, що, не дивлячись на те, що він з побратимом був на милицях, отримавши переломи нижніх кінцівок внаслідок збиття Мі-8, у СІЗО їм наказали їх відкинути, запитали де в них болить й почали бити як раз по тих місцях.

"Я точно пам'ятаю, як казав: "Нічого не знаю, застрельте". Але мені здається, що я перебував у стані, коли не міг прийняти те, що відбувалося навколо мене. Мені уявлялося, що це нереальність і якщо мене застрелять, то я прокинуся в місці своєї дислокації, де я перебував до цього, і я продовжу виконувати польоти", – поділився Чиж.

В перші дні полонульотчик просив його застрелити всіх, хто опинявся поряд: і тих, хто допитував, і медиків, які намагалися надати першу медичну допомогу. Олексій Чиж пригадує, як вночі до нього підійшов російський окупант, від якого був запах алкоголю, та запитав, чому він хоче, аби його застрелили, кажучи, що росіяни ж буцімто "хороші та нічого поганого не роблять".

Як росіяни тиснули психологічно

Після приймання в СІЗО допити для Олексія Чижа супроводжувались побиттям. Був і психологічний тиск. Він полягав у тому, що після тортур приходила людина в цивільній одежі зі значком "Z", намагалася вдавати друга і казати, що вона тут, аби допомогти йому. Хотіла поговорити й розповісти свій погляд на історію України, запитати думку щодо цього.

Коли я починав розповідати ті історичні факти, які знаю, мене переривали криками, забігав співробітник ФСВП і питав, чи потрібне мені фізичне стимулювання, аби розмова йшла чітко. Цей "друг", який був у цивільному, казав, що не треба і типу вони порядні та просто хочуть поспілкуватися,
– розповів Чиж.

Психологічний тиск проглядався і в тому, що українському льотчику росіяни казали, що знають, де перебуває його дружина. Олексій Чиж зазначив, що тоді думав про те, що рано чи пізно вони зможуть це використати, але до цього не дійшло, бо його обміняли й таким чином з СІЗО він звільнився.

В полоні льотчику росіяни розповідали, що українські міста буцімто один за одним опиняються під російським триколором. Це звучало від співробітників військової поліції. Вони, як вважає Чиж, в це дійсно вірили й були жертвами російської пропаганди.

"Не знаю, чи вони розуміли, що кажучи це здійснювали на мене психологічний тиск, бо ймовірно, що самі вірили в те, що казали, що Україна вже майже впала, що в Києві практично всі мости зруйновані та залишився один для того, аби російські війська пересувалися з лівого на правий берег", – озвучив льотчик.

Олексій Чиж каже, що, перебуваючи в СІЗО, до певного часу не знав правди, адже чув тільки інформацію від росіян. Однак коли туди потрапляли інші українські військовополонені, то була змога дізнатися про реальні факти. Так, один з військових ЗСУ йому розповів, що їхав у Чернігів та віз туди озброєння, хоча в СІЗО росіяни брехали, що це місто перебуває під контролем російської армії.