/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F79d26448d5ea650b314716ff26c5eae7.jpg)
Так виглядає справжнє пекло: у США місто горить з-під землі з 1962 року
Централія, штат Пенсильванія (США), колись була звичайним шахтарським містечком. Тут жили люди, працювали вугільні шахти, галасували магазини та школи. Але в один момент усе змінилося. У 1962 році на місцевому звалищі випадково спалахнула пожежа.
Вогонь перекинувся в старі шахти під містом, і відтоді не зупинився. Про це пише History.
Відтоді минуло понад півстоліття. Вогонь під землею продовжує горіти, випалюючи все на своєму шляху. Температура під Централією сягає майже 500°C, з тріщин в асфальті валить дим, а земля може будь-якої миті провалитися. Людей відселили, будинки знесли, а поштовий індекс міста навіть офіційно скасували. Сьогодні Централія — це майже порожнє місце, де залишилися тільки дим, попіл і тиша.
Як усе почалося: випадкова іскра
Навесні 1962 року місцева влада вирішила позбутися сміття на одному зі стихійних сміттєзвалищ, влаштованому в покинутому вугільному кар'єрі. Проблема відходів стояла гостро — щури і сморід турбували жителів. Рішення виявилося простим і, як здавалося, логічним: сміття підпалили.
Однак під звалищем опинилася мережа шахт, у якій ще залишалися поклади антрациту. Вогонь проник у тріщини й почав поширюватися старими тунелями, що пронизують ґрунт під містом. Спроби локалізувати пожежу за допомогою відкопування, цементування і піщаних засипок не дали результатів. Навпаки: вогонь продовжував поширюватися, підживлюваний киснем і покладами вугілля.
Смерть під землею і над нею
До 1970-х ситуація ставала дедалі загрозливішою. Газ з-під землі просочувався в будинки, підвали заповнювалися димом, а ґрунт під ногами починав провалюватися.
Один із найвідоміших інцидентів стався 1981 року: 12-річний хлопчик упав у утворену карстову воронку просто у себе у дворі. Він дивом уцілів, вхопившись за коріння дерева. Випадок викликав величезний резонанс і став поворотною точкою — влада почала масове переселення жителів.
До початку 1990-х більшу частину населення було евакуйовано. Будинки відключили від комунікацій, землю офіційно визнали небезпечною, а мешканців, які залишилися, менш ніж десять осіб, зобов'язали за бажанням залишитися до кінця життя, але не передавати або продавати своє майно. У 2002 році в міста навіть відібрали поштовий індекс — 17927 більше не існує.
Привиди минулого
Сьогодні Централія є місцем паломництва сталкерів, блогерів і туристів, які шукають кадри постапокаліптичних пейзажів. Особливо відомою стала "дорога-привид" — ділянка старого шосе, вкрита тріщинами, пором і графіті.
Під землею температура в деяких місцях сягає 400-480°C. Горить не просто шахта — горить вугільний пласт довжиною в кілометри. За даними Департаменту охорони довкілля Пенсільванії, пожежа може тривати ще щонайменше 100 років, якщо не більше. І зупинити її, за словами геологів, практично неможливо.
Місто, спалене власною історією
Централія стала похмурим символом залежності від видобувної промисловості. Іронія долі в тому, що багатства, які дали життя цьому місцю, зрештою і зруйнували його.
Місцеві легенди досі згадують темні сторінки минулого, включно з історією таємного товариства "Моллі Магуайрс", членів якого звинувачували у вбивствах і саботажі в XIX столітті.
Сьогодні це колись живе місто стало тінню на карті Пенсильванії. Лише вогонь під землею нагадує про те, що тут колись вирувало життя.
Раніше Фокус повідомляв, що мандрівник показав місто, в якому не настає ніч. У північній Швеції настав сезон опівнічного сонця — явища, за якого світило не заходить за горизонт навіть після опівночі. Мандрівник Memetix показав, як у цей час можна читати книжку на вулиці серед ночі, немов удень.
Також стало відомо, що в центрі міста обвалилася дорога, а під нею опинилася стародавня лікарня. У самому серці Йорка, на площі Святого Леонарда, несподівано провалився ґрунт, і під асфальтом робітники виявили залишки середньовічної споруди XII-XIII століть. Тепер археологи ведуть екстрені розкопки, щоб вивчити знахідку.

