Чому судова реформа в Україні неможлива без міжнародних експертів і чи є це стандартом ЄС

Відмовитися від участі міжнародних експертів у конкурсах – усе частіше такі заклики лунають як від деяких політиків, так і від окремих представників правничої спільноти.

Ключовий аргумент на користь цього – мовляв, в Європі таких вимог немає.

А відповідно, Україна повинна впроваджувати у себе "європейські стандарти", не відходячи від їхньої букви ані на міліметр.

Про те, чому це спрощення є небезпечним і як воно може нашкодити Україні, читайте в колонці Михайла Жернакова і Карини Гасимової з Фундації DEJURE Як "вбити" судову реформу? Чому не можна просто скопіювати досвід ЄС.

Далі – стислий її виклад.

Автори колонки попереджають, що якщо переносити європейські стандарти врядування до системи, яка так і не пройшла очищення, ми лише збережемо статус-кво та добре знайомі практики.

"І замість незалежного врядування отримаємо нову форму старих проблем: інституції, у яких представники професії призначають "своїх" і працюють на власну вигоду, а не на правосуддя", – пишуть Жернаков і Гасимова.

Вони нагадують про власний досвід України, який показав неефективність "суддівського самоврядування".

Як показують дослідження, у багатьох перехідних демократіях сліпе впровадження "європейських" стандартів не приносить користі.

У результаті органи суддівського врядування перетворюються на замкнені структури, які діють у власних інтересах, пригнічують реформаторів та блокують будь-яке очищення.

Представники Фундації DEJURE підкреслюють, що реальні результати в ефективній роботі систем дали саме моделі, де ключову роль у доборі кадрів відігравали міжнародні експерти.

Так, Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) не пропустила практично жодного явно недоброчесного кандидата до складу Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

Як результат, Вищий антикорсуд уже ухвалив понад 200 вироків у топкорупційних справах.

У колонці вони наводять і інші історії успіху.

На думку авторів колонки, ідея, що "представники професії мають обирати своїх" – не працює в Україні.

Вони припускають, що ця ідея може запрацювати тільки після очищення системи.

"Сьогодні з’являються заклики, зокрема і на рівні державних інституцій, про поступову відмову від міжнародних експертів.

Але ключове слово – поступову.

Робити це слід лише після того, як українські органи доведуть спроможність проводити доброчесний добір без міжнародної допомоги", – наголошують Жернаков і Гасимова.

Вони попереджають, що прикриватися "євростандартами", механічно копіюючи їх і вставляючи у наш контекст – це шлях у прірву.

Безумовно, є представники влади, які це розуміють.

У червні у Раді зареєстрували законопроєкт № 13382, який повертає незалежних міжнародних експертів до роботи.

Нардепи "Слуги народу" та "Голосу" пропонують продовжити повноваження міжнародних експертів у Конкурсній комісії з добору ВККС щонайменше на три роки.

"Цей законопроєкт – розумне продовження ефективної практики.

Бо справжній шлях до ЄС – це не символи, а рішучі кроки", – резюмують представники Фундації DEJURE.

Докладніше – в колонці Михайла Жернакова і Карини Гасимової Як "вбити" судову реформу? Чому не можна просто скопіювати досвід ЄС.