Як ультраправі намагалися обезголовити Єврокомісію і чому це була не остання спроба

10 липня Європейський парламент голосував за вотум недовіри Європейській комісії та її очільниці.

Це голосування, ініційоване праворадикальними силами, прогнозовано завершилося перемогою чинної влади ЄС.

Проте у новому політичному сезоні, який почнеться вже у вересні, після літніх відпусток європолітиків, варто очікувати нового вотуму недовіри Єврокомісії, і не факт, що лише одного.

Про те, як праворадикали намагалися звільнити Урсулу фон дер Ляєн і в чому особливість цієї спроби, читайте в статті кореспондентки "Європейської правди" Тетяни Висоцької (зі Страсбурга) Атака на Урсулу: чим завершилася перша спроба "друзів Путіна" обезголовити ЄС.

Далі – стислий її виклад.

За відставку президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та її команди проголосували 175 осіб, проти – 360, утрималися – 18.

Для того щоб голосування було результативним, необхідно, щоб його підтримали трохи більше ніж 360 євродепутатів.

Отже, 10 липня праворадикали зібрали близько 50% від необхідної кількості голосів.

Тим не менш, ініціатори голосування демонструють задоволення цим результатом.

Адже створений прецедент для майбутніх звинувачень на адресу влади ЄС і майбутніх перевірок на міцність Єврокомісії та проєвропейської коаліції більшості в Європарламенті.

Формальна причина подання про вотум недовіри – відмова фон дер Ляєн оприлюднити її приватне sms-листування з генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer у 2021 році, перед підписанням багатомільярдного контракту на закупівлю вакцин від коронавірусу.

У кулуарах в Брюсселі та Страсбурзі ніхто й не приховував, що ці звинувачення – лише привід правого крила Європарламенту "вкусити" Урсулу та "пограти м’язами".

"Я відкрив скриньку Пандори", – наголосив ультраправий євродепутат з Румунії Георге Піпереа, анонсуючи нові подання проти Урсули у майбутньому.

З голосуванням за вотум недовіри стикалися усі попередники фон дер Ляєн на чолі Єврокомісії.

Але жоден з них не мав такої кількості голосів "за відставку".

"Ми бачимо тривожні загрози з боку екстремістських партій, які прагнуть поляризувати наші суспільства за допомогою дезінформації", – так, виступаючи у Європарламенті, фон дер Ляєн прокоментувала ініціативу про вотум недовіри Єврокомісії.

За її словами, за цією ініціативою стоять рухи, підживлені теоріями змови: "від антивакцинаторів до апологетів Путіна".

І дійсно, проти Урсули фон дер Ляєн 10 липня проголосували 175 депутатів, з них 160 – представники крайньоправих політичних рухів.

А далі – праворадикали Європарламенту погрожують підважувати повноваження Єврокомісії знову і знову.

Тим паче, що гіпотетично можна добрати ще голосів проти Урсули фон дер Ляєн.

Наприклад, нещодавно повідомляли про конфлікт президентки Єврокомісії з політичною групою "Прогресивний альянс соціалістів та демократів" (S&D), в якої 136 депутатських "штиків".

Поки конфлікт заладили, але чи надовго?.

Тож наступний політичний сезон, який розпочнеться у вересні, після закінчення святих для європосадовців серпневих канікул, має бути бурхливим.

Докладніше – в матеріалі Тетяни Висоцької (зі Страсбурга) Атака на Урсулу: чим завершилася перша спроба "друзів Путіна" обезголовити ЄС.