Боронив Україну на Донеччині та Слобожанщині. Згадаймо Михайла Кочута

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Михайла Кочута.

13 липня 2025 року на фронті загинув захисник зі Львівщини Михайло Кочут. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.

Михайло Кочут народився 8 грудня 1969 року у селі Воля-Висоцька Жовківського району Львівської області. Навчався у Воля‑Висоцькому закладі загальної середньої освіти І–ІІ ступеня Жовківської міської ради Львівської області. Згодом навчався у Вищому професійному училищі № 29 м. Львова.

Проходив строкову військову службу.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів Кочут добровільно став на захист Батьківщини

фото: Львівська міська рада

Працював комбайнером в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ЛАН», а також водієм на Львівському комунальному автотранспортному підприємстві № 1 міста Львова.

Зі слів рідних, був добрим, чесним, щирим, справедливим і відважним. Любив працювати технікою – комбайном, трактором, особливо цінував роботу водієм.

27 лютого 2022 року Кочут добровільно пішов на фронт, залишивши мирне життя, щоб боронити нашу свободу і незалежність. Він боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому, Миколаївському, Курському та Північно-Слобожанському напрямках у лавах 80‑ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

З листопада 2014 року Ременюк брав участь в антитерористичній операції на сході України

фото: Львівське комунальне АТП 1

Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України», медаллю «Захиснику Вітчизни», Нагрудним знаком «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних Сил України та медаллю «Хрест ракетних військ і артилерії».

У Михайла Кочута залишились дружина, двоє синів, донька, зять, брат із сім’єю.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ятьусіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.