«Ви – наша душа». Петриненко привітав із днем народження Тетяну Горобець

Сьогодні, 27 липня, народилася народна артистка України Тетяна Горобець. Зі святом її привітав багаторічний партнер по сцені Тарас Петриненко. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на допис Петриненка у Facebook.

«Сьогодні вітаємо з днем народження народну артистку України Тетяну Горобець! Тетяно, Ваш голос – це справжнє диво, яке здатне зцілювати душі, торкатися найтонших струн серця і дарувати світло навіть у найсіріший день. Ви – наша душа, наша ніжність і натхнення. Без вас колектив – не той. З вами – тепло, затишно і щиро», – йдеться в повідомленні.

Петриненко побажав Горобець багато радості, легких доріг, міцного здоров’я і натхнення на нові пісні, нові сцени і нові щасливі моменти.

«Нехай у вашому серці завжди співає весна, а поруч будуть тільки рідні, вірні, світлі люди. Обіймаємо вас міцно і дякуємо за те, що ви є. З любов’ю – творча майстерня Тараса Петриненка!», – додав він.

Тарас Петриненко та Тетяна Горобець

фото з відкритих джерел

Тетяна Горобець працювала у Київському театрі естради (1979 – 1987); солістка ансамблю «Гроно» (від 1986). Разом із Тарасом Петриненком видали аудіоальбоми «Я професійний раб», «Господи, помилуй нас», «Любов моя». Найвідоміші пісні – «Колискова 33-го року», «Твій погляд», «Доленько моя», «Роксолана», в дуеті з Тарасом Петриненком – «Пісня про пісню», «Білий океан», «Земля – блакитний м’ячик» та інші.

Про творчий дует Петриненка та Горобець ходило багато чуток. На питання про особисте життя Тарас Петриненко відповідає лаконічно: «Маю сина, Мар’яна Петриненка. Його професія пов’язана з юриспруденцією. Співаком не став, мабуть, тому, що з дитинства на нього тиснув авторитет бабусі і батька. Але це на краще: бути артистом – це важка дорога, і якщо нею вже пішов – вороття немає. А щодо Тетяни Горобець, то нехай дуже цікаві люди думають собі що хочуть про наші стосунки. Скажу лише одне: ми з нею разом співаємо вже 30 років».

В інтерв’ю «Главкому» митецьстверджував, що український культурний продукт треба поставити на перше місце. Він вважав, що аж поки не розпочнеться внутрішній протест кожного нормального українця, причому неважливо, чи україномовного, чи російськомовного, нічого не зміниться. Має бути внутрішній протест – «ми ж українці, ми ж не з неба сюди впали»