Науковці виявили звідки в Чорному морі з’явився блакитний краб

Біля українського узбережжя Чорного моря науковці зафіксували появу нового, не притаманного ареалу, чесапікського блакитного краба. В Інституті рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства зазначають, що науковці слідкують за новим морським мешканцем. Наразі, за їхніми даними, цей вид не становить загрози для місцевої фауни. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

Завідувач Чорноморського відділу ІРГЕМО Сергій Хуторний повідомив, що блакитний краб, природний мешканець західної частини Атлантичного океану, дійсно фіксується в акваторії Чорного моря, але це не є першим випадком. На сьогодні офіційно підтверджено знахідки понад 30 особин біля різних чорноморських берегів, з яких близько 15 – в українських водах. Поодинокі знахідки цього виду реєструються вже протягом кількох років, що свідчить про його поступову, але не масову появу.

Минулого року науковці зафіксували самку блакитного краба з майже 1,5 млн ікринок. Однак їхнє виживання в умовах Чорного моря, яке має відносно низьку солоність, є обмеженим через складний багатостадійний розвиток виду. Крім того, значну природну конкуренцію новому «вселенцеві» створюють аборигенні види крабів (трав'яний, кам'яний, мармуровий та інші), популяції яких, за останніми спостереженнями, є стабільними та поширеними в північно-західній частині Чорного моря.

Нещодавнє дослідження, проведене спільно трьома науковими установами із застосуванням сучасних методів ДНК-аналізу, показало, що особини блакитного краба, знайдені в Україні, мають генетичний зв'язок із популяціями в Італії та США. Це дає змогу відстежувати шляхи його поширення.

Процес адаптації нового виду в місцевих умовах є складним і довготривалим, тому інформація про його можливе масове поширення та комерційне використання наразі є передчасною. Водночас, наукова спільнота пам’ятає успішні приклади адаптації, масового розвитку та подальшого використання інших інвазивних видів (рапана, піленгаса тощо), тому ситуація перебуває під постійним моніторингом.

До слова, війна в Україні вплинула не лише на довкілля, а й на саму можливість її вивчати. Наука про водні екосистеми опинилася в кризі: на тлі браку фахівців і фінансування практично зупинився моніторинг стану рибних популяцій, ускладнено доступ до водойм і отримання дозволів на дослідження. Про це в коментарі «Главкому» розповіла іхтіологиня Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь.

«У нас відчувається зараз кадрова проблема. По-перше, деякі науковці, які мали право на відстрочку, пішли воювати. Ще частина – науковиці з дітьми – виїхали за кордон», – розповідає дослідниця.

За словами Юлії Куцоконь, проблему посилює те, що молоді фахівці не поспішають йти в академічну науку