/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F9a41ebd822bffd2093d6d7b9a5827ec1.jpg)
Бійці ЗСУ використовують артснаряди як імпровізовані "банзай-гранати": що це означає
Українські міни 120-мм
На сході України тривають інтенсивні бої, в яких українські військові змушені вдаватися до нестандартної тактики. У мережі зʼявилися відео, де бійці ЗСУ використовують артилерійські боєприпаси як імпровізовану штурмову зброю — зокрема як “банзай-гранати” для зачистки приміщень.
Про це пише Defense Express.
Зокрема, йдеться про 120-мм міни, які кидають вручну під час штурмів. У деяких випадках фіксується використання навіть 155-мм артснарядів із прикрученим підривачем від ручної гранати, встановленим на затримку в кілька секунд.
Цей тип бою не тільки вказує на високий рівень інтенсивності зіткнень, а й демонструє, яких фізичних і тактичних зусиль вимагає така імпровізація. Адже донести 40-кілограмовий снаряд у зону ближнього бою та точно його застосувати — завдання, що потребує надлюдських зусиль.
Такі випадки є симптомом двох системних проблем:
1. Брак штурмових боєприпасів піхотного рівня — особливо тих, що ефективні в умовах боїв у містах. Імпровізація, як у випадку з артснарядами чи використанням протитанкових мін для дронів, — це вимушене рішення, яке свідчить про відсутність належної альтернативи.
2. Обмежене виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК), які могли б виступати у ролі “камікадзе” з тією ж самою бойовою частиною — 120-мм мінами або 155-мм снарядами. Хоча перші розробки в цьому напрямі вже зʼявилися, наприклад, дрони з ПЗРК “Ігла”, масовість залишається ключовою проблемою.
Ці факти вказують на неврегульовані потреби у виробництві ефективних засобів ближнього бою та дронів-камікадзе. Це може бути важливим сигналом для українського оборонно-промислового комплексу, куди варто спрямувати ресурси для швидкого посилення фронту.

