/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F6c491b50d862cd105978320d345754cc.jpg)
Картковий будиночок Путіна: чому російська економіка може обвалитися за одного незручного руху
Економіка Росії функціонує за протиприродними законами, які збудовані за примхою Путіна. Але ця алхімія, запевняє фінансовий консультант Олександр Коляндр у колонці для The Spectator, не може тривати вічно — достатньо одного неправильного руху, і все обвалиться.
Бухгалтери Кремля зіткнулися з проблемою: державний бюджет Росії, колись двигун разючого зростання, тепер блимає червоним світлом. Математика безжальна. Дефіцит бюджету Росії в червні зріс до 3,7 трлн рублів (приблизно 34 млрд фунтів стерлінгів), небезпечно наблизившись до встановленої на цей рік законодавчої межі. У відсотках від ВВП дефіцит загрожує перевищити стелю в 1,7%, що змушує спікерку Ради Федерації Валентину Матвієнко з ентузіазмом вікторіанської гувернантки проповідувати "сувору економію".
Причина фінансової кризи в Москві криється в надмірному оптимізмі. У вересні минулого року урядовці з упевненістю прогнозували дефіцит у 2025 році на рівні лише 0,5% ВВП, розраховуючи на ціну нафти марки Brent у 66 доларів за барель, стійке зростання у 2,6% та зручний слабкий курс рубля у 100 за долар. Замість цього вони стали свідками швидкого краху своїх прогнозів.
У першому півріччі доходи від продажу нафти і газу, які становлять понад чверть доходів російської держави, скоротилися на 17% порівняно з минулим роком і на 25% нижчі за прогнози. Консенсус-прогноз ринку щодо ціни нафти марки Brent на наступний рік коливається між 55 і 65 доларами за барель, що є нижчим за прогнози уряду. Тим часом несподівано сильний рубль означає менше рублів за експортований барель, що створює своєрідну проблему занадто успішної валюти.
Загальна економічна ситуація виглядає не менш похмуро. Зростання економіки різко впало з пристойних 4,3% у 2024 році до 1,4% у першому кварталі цього року, і Центральний банк тепер прогнозує зростання нижче 1,5% на 2025 рік. Зниження темпів зростання призводить до скорочення надходжень від ПДВ і прибуткового податку, створюючи порочне коло, від якого навіть Гордон Браун здригнувся б. Зниження темпів зростання також означає зниження ВВП, а з урахуванням щомісячного зростання номінального бюджетного дефіциту, є всі шанси, що встановлений законом поріг у 1,7% для співвідношення дефіциту до ВВП цього року буде перевищено.
Бухгалтери Путіна стоять перед складною проблемою. Президент пообіцяв не підвищувати податки, унеможливив значну девальвацію валюти (яка призвела б до зростання інфляції та збільшення державних видатків) і закріпив видатки на оборону, безпеку та соціальну сферу. Залишається гра у фіскальну "Дженгу" (настільна гра, в якій висота споруди збільшується за рахунок блоків, що виймаються з нижньої частини — Ф.), де видалення не тієї деталі призводить до обвалення всієї конструкції.
Тільки на оборонні витрати припадає приблизно 172 мільярди доларів — 7,7% ВВП — і перспективи їх значного скорочення практично відсутні. Запаси радянської зброї, які спочатку підтримували кампанію в Україні, небезпечно виснажуються, що змушує проводити дороге переозброєння. Кремль переконав себе, що військове виробництво має залишатися основною рушійною силою економіки — стратегія, гідна оплесків сталінських плановиків, але згубна для державних фінансів.
Маючи обмежені можливості, уряд перекладе фінансовий тягар на бізнес і громадян з тонкістю московського даішника. Компанії зіткнуться з перспективою втрати субсидій і водночас будуть змушені нести додаткові витрати на безпеку та соціальні програми, що навряд чи сприятиме інвестиціям чи інноваціям. Громадяни ж можуть очікувати підвищення мит на реєстрацію автомобілів, збільшення акцизів на дрібні задоволення життя та підвищення штрафів. Це жорстка економія по-російськи: жорстока, але подана як патріотичний обов'язок.
Фіскальні маневри режиму свідчать про більш глибоку вразливість.
У 2022 році, коли санкції вперше далися взнаки, російські підприємства і громадяни вишикувалися в чергу за державною допомогою, отримавши щедру підтримку в обмін на войовничий ентузіазм. Зараз скарбниця держави спорожніла, але ентузіазм має залишатися незмінним — адже в путінській Росії інакомислення набагато небезпечніше за банкрутство.
Дві зовнішні загрози нависають над цим крихким балансом. Якщо президент Дональд Трамп виконає свої погрози обмежити торгівлю російською нафтою, або якщо Брюссель посилить технологічні санкції, фінансові маневри Москви можуть повністю впасти. Досі Кремлю вдавалося фінансувати війну, не викликаючи масових протестів, але поле для маневру скорочується.
Велика авантюра Путіна — що Росія зможе пережити рішучість Заходу, зберігши водночас внутрішню стабільність — дедалі більше залежить від економічної алхімії. Перетворення нафтової держави на військову економіку мало продемонструвати стійкість Росії. Замість цього воно може довести, що навіть автократи не можуть нескінченно суперечити законам арифметики.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо 2025 рік — межа міцності Росії: які проблеми нависли над режимом Кремля
