Світу загрожує глобальна економічна криза? Аналітик назвав плюси і мінуси для України
Світу загрожує глобальна економічна криза? Аналітик назвав плюси і мінуси для України

Світу загрожує глобальна економічна криза? Аналітик назвав плюси і мінуси для України

Імовірність кризи оцінюється у 35-40%, чого раніше ніколи не було

Наприкінці 2025-го — початку 2026 року світу дуже ймовірно загрожує вибух нової економічної кризи. Вона призведе до ускладнення отримання кредитних коштів Україною, але вихід все ж є.

Про це співзасновник Українського інституту майбутнього, економіст Анатолій Амелін пише на своїй сторінці у Facebook. Він нагадав, що за останні 30 років світ пережив низку криз:

  • Азійську (1997–1998);
  • Дефолт Росії (1998);
  • "Дотком-бульбашку" (2000–2002);
  • Глобальну фінансову кризу (2007–2009);
  • Боргову кризу в Єврозоні (2010–2012);
  • Обвал нафтового ринку (2014–2016);
  • COVID-шок (2020);
  • Банківський стрес у США та Європі (2023).

За словами економіста, спільними рисами цих криз були: стрімке зростання кредитування та переоцінка активів, дефіцити поточних рахунків і великі короткострокові зовнішні борги, залежність від дешевого фінансування, недостатній контроль за ризиками у небанківському секторі (NBFI), посилення зовнішніх шоків (політичних, торгових, геополітичних).

Експерт додав, що основними сигналами насування економічної кризи є:

На думку співзасновника Українського інституту майбутнього, додатковими індикаторами насування кризи є:

  • Індекс Баффета (Warren Buffett Indicator) – співвідношення ринкової капіталізації акцій до ВВП (рівні >150% історично сигналізують про переоцінку ринку. Індекс Баффета сьогодні близько 165%, що вказує на переоцінку;
  • CAPE Shiller P/E – циклічно скориговане співвідношення ціни до прибутку (високі значення >30 – підвищений ризик корекції). Значення сьогодні близько 32,1 — вказує на високу вартість ринку;
  • Індекс фінансових умов (FCI) від Goldman Sachs чи Chicago Fed – посилення умов свідчить про зростання стресу;
  • Індекс волатильності (VIX) – стрибки вище 30–35 часто передують періодам турбулентності;
  • Спред TED (різниця між ставками LIBOR/3m USD та прибутковістю T-bills) – зростання понад 50–60 б.п. вказує на недовіру у міжбанківському кредитуванні.

Анатолій Амелін оцінив ймовірність кризи зараз. Він пише, що, за оцінкою експертів, у горизонті 12–18 місяців імовірність глобальної фінансової кризи оцінюється на рівні 30–45%.

Основні тригери: різке уповільнення США та ЄС; загострення торговельних воєн; поглиблення проблем Китаю та криза ліквідності в NBFI.

Аналітик зауважив, що це не 100%, однак ймовірність попередніх криз за шість місяців до їхнього настання була ще нижчою:

  • Азійська криза (1997) — близько 20–25%;
  • Дефолт Росії (1998 )— близько 15–20%;
  • Глобальна фінансова криза (2008) — близько 30–35%;
  • Єврокриза (2010–2012): близько 25–30%;
  • COVID-шок (2020) — майже 0%;
  • Банківський стрес у США (2023) — близько 10–12%.

Економіст припустив, що базовий сценарій, скоріш за все, буде таким:

IV кв. 2025 – II кв. 2026: зростання волатильності → падіння інвестицій → відтік капіталу з ринків, що розвиваються → корекція ринків на 15–20% → дефолти високоризикових облігацій до 4–5% → пом’якшення монетарної політики центробанками.

На думку аналітика, добре, що в Україні нема бульбашок і фондового ринку. А частка кредитів в економіці найнижча у Європі. Однак для відновлення України гроші залучати буде ще важче. Тому ми маємо тільки один вихід:

"Робити швидкі глибокі реформи за для покращення умов ведення бізнесу і покращення економічних свобод. Навіть, якщо війна ще триває", — підсумував Анатолій Амелін.

Нагадаємо, Україна хоче взяти у Польщі багатомільйонний кредит на придбання зброї.

Джерело матеріала
loader
loader