Як Росія перепише поразки у "перемоги" у разі замороження війни

Якщо відбудеться, у будь-якій формі, "замороження", то, окрім активної фази підготовки до наступного витка, на Україну чекатиме ще й колосальний рівень інформаційного тиску.

Москва робитиме все, щоб вибудувати картину, ніби вони й не збиралися брати Київ чи підкорювати всю країну, а ті території на півдні, які вони захопили, — це і був їхній план, якщо не максимум, то принаймні один з основних і центральних.

Це робитиметься і всередині самої Росії — там уже розіслані методички в дусі "за Україну ми й не бралися всерйоз", — і в Україні, не шкодуючи на це ресурсів.

Мета буде не в "цементуванні" результатів, а у створенні проміжної картини — до підготовки наступного витка — щоб українці не відчували, що змогли чогось досягти, щоб увесь попередній етап виглядав для них виключно як негатив.

Ніби й не було напівоточеного Києва, "Росії в Херсоні назавжди", харківського бліцу тощо.

А якщо й було, то все це — домовленості та маніпуляції, мовляв, заслуги українських військових у цьому немає.

Наприклад, фіни пам’ятають свою війну проти Москви як таку, у якій змогли гідно протистояти радянському натиску і зберегти незалежність.

У Фінляндії пам’ятають цю війну як приклад мужності та стійкості, навіть попри втрату територій, адже було збережено суверенітет.

А от у СРСР історики зіпсували чимало паперу, щоб зафіксувати в історіографії, що, мовляв, вони лише хотіли посунути кордон — і не більше.

Ще один приклад — Єгипет, який програв усі війни проти Ізраїлю, але вважає себе переможцем, адже зміг повернути Синайський півострів (в обмін на визнання права Ізраїлю на існування та мир із ним).

При цьому те, що єгипетські регулярні частини у 1948 році йшли двома колонами вже по території Ізраїлю, а їхні війська, що рухалися узбережжям, були за лічені кілометри від Тель-Авіва, — з історії взагалі вилучається.

В єгипетському "музеї перемоги" ви про це не прочитаєте.

Мовляв, на жоден Тель-Авів ми не йшли, ні на кого не нападали, взагалі цього не було, зате була агресія Ізраїлю, а ми, не шкодуючи власного життя, відвоювали собі Синай.

Думку про те, що якби Єгипет у 1948 році визнав Ізраїль і відразу уклав мир, то й не втратив би Синай, — із цієї вигаданої історіографії викреслено повністю.

Росія піде тим самим шляхом — перетворить свої невдачі, прорахунки та обмежені здобутки на повноцінні "успіхи".

Паралельно вона роздмухуватиме в українцях комплекс меншовартості, мовляв, ваші втрати були марними, бо Росія виконала свої завдання, а ви — ні.

Руйнівний зсередини комплекс меншовартості має завадити адекватному сприйняттю реальності, проведенню роботи над помилками та підготовці до нового витка.

Чи буде "замороження" завтра, чи за рік (а може, і за три) — до цього треба готуватися вже зараз, адже, як я зазначив на початку, Росія вкладе у це колосальні ресурси — і вже вкладає.

Оригінал