Вчені вражені: старе фото Антарктиди розкрило таємницю руйнування льодовиків

Усе могло залишитися непоміченим — на чорно-білому аерофотознімку 1966 року, який, імовірно, зробив член ВМС США під час картографування Антарктиди, вчені через десятиліття виявили дещо незвичайне. На фото, схоже, зафіксовано момент руйнування шельфового льодовика Ворді.

Про це пише The Cool Down.

Фахівці з Копенгагенського університету порівняли давні фото з сучасними супутниковими зображеннями. Виявлене здивувало навіть досвідчених дослідників: льодовик Ворді танув не лише зверху — теплі океанські води просочилися під кригу, руйнуючи її зсередини.

«Ми виявили кілька ознак початкового етапу руйнування шельфового льодовика, які, ймовірно, можна буде спостерігати і в інших. Але, що ще важливіше, набір даних дав нам безліч точок фіксації, здатних показати, наскільки далеко зайшов процес руйнування. Це абсолютно новий інструмент», — зазначив вровідний автор дослідження Мадс Домґор.

Він підкреслив, що цей метод допоможе визначати, які шельфи перебувають на межі руйнування чи вже його зазнають.

Його колега Андерс Анкер Бйорк додав, що процес «руйнування шельфового льодовика може відбуватися повільніше, ніж ми вважали». Однак він наголосив, що «цей більш тривалий процес ускладнить зупинку тенденції, коли вона вже розпочалася. Це беззаперечний сигнал, що потрібно зупиняти викиди парникових газів зараз, а не колись у майбутньому».

Чому це має значення?

Льодовик Ворді був відносно невеликим, і його зникнення підняло рівень моря лише на кілька міліметрів. Але він став своєрідним «попередженням з майбутнього».

Якщо ж розпадуться значно більші шельфи — Росс чи Ронне, наслідки будуть катастрофічними. Ці льодові платформи нині стабілізують льодовикову масу, і їхня втрата може запустити незворотний процес.

Інструменти, що дають змогу виявляти перші ознаки колапсу, можуть стати вирішальними, адже здатні дати більше часу на реакцію та підштовхнути до рішучих дій.

Що можна зробити?

Дослідження на кшталт цього поглибленого аналізу льодовика Ворді допомагають удосконалювати заходи з пом’якшення наслідків та адаптації. Як підкреслив Бйорк, результати показують, що скорочення викидів парникових газів має бути першочерговим завданням для урядів та міжнародних організацій.

Вони також дають змогу краще підготуватися до зростання рівня моря — від оновлення планів реагування на повені та перегляду зонування територій до перенесення та зміцнення ключової інфраструктури.

Навіть якщо подібні заходи не входять до сфери особистої відповідальності, кожна людина може вплинути на ситуацію: підтримувати екологічні ініціативи, вимагати планів адаптації від місцевої влади та користуватися чистими джерелами енергії там, де це можливо.

До слова, зміна клімату загрожує не лише таненням льодовиків — вона може активізувати вулкани в Антарктиді. Під льодовим щитом континенту приховано понад 130 вулканів.