"Плюс" шість нових Су-34: у якому темпі зростає виробництво фронтових бомбардувальників РФ

Російська Об'єднана авіабудівна корпорація (ОАК), яка заявляла раніше про намір збільшити темпи виробництва бойових літаків, тепер демонструє реальні результати. Як зазначають оглядачі німецького видання Hartpunkt, замовлення виконуються стабільно, а поставки йдуть у плановому режимі.

Офіційно кількість переданих машин не розкривається. Однак, судячи з публікацій і фотографій у пресрелізах, у кожному з трьох анонсів цього року фігурували по два літаки.

Це дає підстави припускати, що 2025 року вже поставлено щонайменше шість Су-34, крім дванадцяти, отриманих минулого року. Примітно, що до кінця 2024-го темпи помітно зросли: одна поставка відбулася в червні, а потім — щомісяця з вересня по грудень.

ОАК також активно займається ремонтом і модернізацією бомбардувальників Су-34, пошкоджених під час бойових дій в Україні. За даними "Ростеха", під час оновлення на літаки встановлюють новий інтерфейс зв'язку, що дає змогу льотчикам безпосередньо взаємодіяти з наземними підрозділами.

Літак Су-34 — значення для російських ПКС

Су-34 в російській авіації виконує роль основного засобу безпосередньої авіаційної підтримки. Ці літаки часто застосовують для ударів планувальними авіабомбами з УМПК, а також оснащують широким спектром систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), що підвищують їхню живучість в умовах роботи українських засобів ППО.

В арсеналі захисту Су-34 — знімні підвісні контейнери Л265ВІ (приймач) і Л265ВП (постановник перешкод), система викиду перешкод УВ-5, система попередження про опромінення Л-150, а також більш потужні РЕБ-модулі в центральній частині фюзеляжу. Такий комплекс дає змогу не тільки уникати ракет ППО, а й цілеспрямовано пригнічувати радіолокаційні станції противника.

Одним із ключових озброєнь Су-34 залишається керована плануюча авіабомба Д-30СН, застосування якої почалося 2024 року. У російських джерелах такий вид озброєння називають "універсальний міжвидовий плануючий боєприпас" або УМПБ.

На відміну від модифікованих звичайних авіабомб, її створювали як високоточний боєприпас із бойовою частиною масою 100 кг і системою навігації, що поєднує інерціальний і супутниковий канали. За попередніми оцінками, дальність її застосування досягає 90 кілометрів, що дозволяє атакувати цілі, залишаючись поза зоною ураження багатьох комплексів ППО.

Нагадаємо, аналітики з НАКО і Hunterbrook Media з'ясували, що ключові російські бойові літаки фронтової авіації Су-34 і Су-35С практично повністю залежать від електроніки західного виробництва. Фахівці ідентифікували 1115 з 1119 імпортних компонентів на борту цих машин.