Виверження Кракатау небо змінило колір, та і розірвало барабанні перетинки людей

Під кінець 1883 року на Землісталася подія, яка на кілька тижнів перевернула сприйняття світу: небо набуло яскраво-червоного відтінку, заходи та сходи сонця засвітилися зеленими й фіолетовими спалахами, а Місяць дивно забарвився в блакить.

Про це пише видання IFLScience.

Величезний вибух вулкана Кракатау в Індонезії спричинив такі ефекти, що їх помітили навіть у Європі та Америці, а звук вибуху розірвав барабанні перетинки моряків за 60 кілометрів від епіцентру.

Вулкан Кракатау розташований у Зондській протоці між островами Ява та Суматра. Його активність почалася ще у травні 1883 року, а 27 серпня відбулося грандіозне виверження, яке за силою можна порівняти з вибухом 200-мегатонної бомби — приблизно вчетверо сильнішої за «Цар-бомбу» СРСР. Вибух зруйнував острів, спричинив ударні хвилі, що прокотилися по всьому світу, та затемнив небо за тисячі кілометрів. За оцінками дослідників, гучність вибуху сягала понад 310 децибелів — цього було достатньо, щоб розірвати барабанні перетинки моряків на кораблях поблизу.

Наслідки були катастрофічними: близько 36 000 людей загинули, 165 сіл було повністю знищено, а основною причиною смертей стало потужне цунамі. Крім того, тисячі людей загинули через потоки гарячого газу та вулканічної речовини, які досягли острова Суматра. Викиди попелу та газів вплинули на клімат: середня глобальна температура впала на 0,6°C протягом кількох місяців, а повітряні аерозолі заблокували сонячне світло.

Ці атмосферні зміни вплинули й на світло. У звичайні вечори сонце забарвлює небо в червоні та помаранчеві тони через розсіювання коротких синіх хвиль. Під час виверження атмосфера була наповнена аерозолями, що посилювало ці ефекти: червоний ставав яскравішим, з’являлися зелені й фіолетові відтінки, а Місяць виглядав блакитним протягом кількох тижнів.

Ефекти були видимі по всьому світу. Газета The New York Times у листопаді 1883 року описала: «Близько п’ятої години вечора західний горизонт раптово загорівся яскравим червоним світлом, що покрасило небо та хмари. Люди на вулицях були приголомшені незвичним видовищем… Хмари поступово стали кроваво-червоними, а на морі з’явився червоний відблиск».

Дехто вважає, що саме ці неймовірні небесні явища надихнули Едварда Мунка на його знаменитий «Крик», створений через десять років у Норвегії. Він згадував: «Я йшов із двома друзями, коли сонце сіло — раптово небо стало кроваво-червоним… Я стояв осторонь, тремтячи від хвилювання. Здавалося, що сама природа кричить».

У 1880-х роках художники-імпресіоністи та постімпресіоністи активно експериментували з кольорами та світлом. Монет, Мане, Ван Гог, Ренуар часто використовували насичені атмосферні тони у своїх полотнах. Можливо, небесні явища 1883 року залишили свій відбиток у свідомості митців, надихнувши на створення полотен із надзвичайно яскравими відтінками червоного, фіолетового та зеленого.