/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Ffae7ca76ab5e6edf96ff1f4d76c5cbb4.jpg)
Звичайна гумка здавалася шедевром. Про що мріяли радянські школярі
Щось цікаве було в одиниць
Дитинство в СРСР було не таким, як у сучасних маленьких українців. Були жорсткі методи виховання та тотальний дефіцит.
Трохи більш як два тижні залишилося до початку нового навчального року й у тилових районах України школярі сядуть за парти. Зараз вони з батьками обирають шкільне приладдя — яскраві рюкзаки, пенали на будь-який смак, зошити з улюбленими героями на обкладинці, ручки всіх кольорів веселки та найрізноманітнішого дизайну.
Всього цього — величезне різноманіття, навіть найпримхливіший школяр знайде все, що йому до душі. Є шкільне приладдя як преміумсегменту, так і більш доступне.
Проте ще якихось 35-40 років тому в Україні, яка у ті часи мала нещастя належати до Радянського Союзу, всього цього не було. Діти писали в однакових зошитах без одних малюнків, ранці, що носили замість рюкзаків, були тьмяними та незручними.
Кольорові ручки
Радянські школярі мріяли про кольорові ручки, адже в продажу були лише з синьою чи фіолетовою пастами. Взагалі побачити цікаве шкільне приладдя діти могли лише у своїх однокласників, чиї батьки могли щось привезти їм з-за кордону (найчастіше з країн соцтабору — Польщі, Угорщини тощо).
Яскраві ранці та пенали
Також діти заглядалися на яскраві шкільні ранці, які були в одиниць. Ще однією мрією були закордонні пенали з кількома відсіками, що різко контрастували з сумними пластиковими коробками для ручок та олівців, зазвичай брудно-білого кольору.
Лінійки та гумки
Крім того, радянські школярі мріяли про прозорі лінійки з цікавими малюнками. Звичайні дерев'яні або пластикові лінійки були сірими та нудними. Також дуже бажаною річчю була звичайна гумка, щоб стирати написане олівцем — у Союзі вони були двоколірними (або сіро-синя, або сіро-червона). Проте деякі приносили до школи гумки, що батьки привезли з-за кордону — яскраві, різних форм, а інколи навіть с запахами. Це ставало справжнім фурором у класі.
Сумно розуміти, що для дітей у СРСР мрією були звичайні речі, на які сьогодні ніхто не звертає увагу. І в таку реальність нас хоче повернути Росія.

