"Перший, хто зустрічав ворога": вражаюча історія спецпризначенця з надсекретного підрозділу СБУ
"Перший, хто зустрічав ворога": вражаюча історія спецпризначенця з надсекретного підрозділу СБУ

"Перший, хто зустрічав ворога": вражаюча історія спецпризначенця з надсекретного підрозділу СБУ

Підполковник Олександр Суховенко з позивним "Німець" завжди був тим, хто першим зустрічав ворога. Він йшов вперед і тоді, коли це був для нього останній бій, а саме – під час Курської операції.

6 серпня 2024 року вперше за час війни бойові дії відбувалися на території ворога. Серед штурмовиків, які першими пішли в бій, і бійці Центру спецоперацій "А" СБУ. 14 серпня наші спецпризначенці пішли штурмом на позиції ворога. Це був бій на дуже короткій відстані, всього 5 – 10 метрів від ворога. На жаль, саме тоді Олександр і отримав поранення, несумісне з життям.

Про шлях Героя України, який 10 років захищав нас на найгарячіших напрямках, спогади рідних та побратимів про Олександра Суховенка – читайте далі в матеріалі 24 Каналу.

Ким був Олександр Суховенко – боєць надсекретного підрозділу СБУ

Олександр народився в Німеччині, саме тому отримав свій позивний – "Німець". З початку російського вторгнення на Донбасі, усі 10 років, Олександр воював на найгарячіших напрямках – від Донбасу до Запоріжжя та Сумщини. Завжди казав, що Україна – це наша земля, й росіянам немає тут місця.

Однак про таких, як він, рідко почуєш з новин і ніколи не побачиш обличчя та не почуєш голос, бо вони служать у надсекретному підрозділі СБУ, виконують надскладні задачі, зокрема в тилу ворога. За ними полюють росіяни.

Пам'яті Олександра Суховенка: дивіться відео

Олександр, як і побратими, був багатофункціональним. Виконував задачі від брічера – того хто виламує будь-які двері, до медика, штурмовика та командира групи.

"Працюючи з Санею, можна було впевнено знати, що хто б не був за дверима, як би він не забарикадувався, – ці двері у будь-якому випадку будуть відчинені й група зайде на цю адресу", – зазначив співробітник ЦСО "А" СБУ "Бог".

Олександр підготовлював всі боєприпаси, які використовували саме для дронів, після чого кріпив, споряджав їх, виносив сам дрон і запускав його. При цьому, розповів співробітник ЦСО "А" СБУ "Щит", він ще й організовував роботу, яка відбувалася на позиції.

Він – перший, хто зустрічав мінні загородження, які наставив противник. І так само він був першою людиною, яка зустрічала контакт, тобто ворога,
– зауважив співробітник ЦСО "А" СБУ "Щит".

Олександр Суховенко
Олександр захищав Україну з 2014 року / Фото надане 24 Каналу

Побратими розповідають, що в роботі Олександр був зосередженим та прискіпливим до деталей. Завжди перевіряв як підготовку бійців, так і техніку. Військові йому завжди довіряли.

Плануючи будь-яку задачу, він завжди просив, щоб його ставили першим. Саня завжди казав: "Як я просто пущу вперед людину, яка менш досвідчена, ніж я, тому я піду першим. І це при тому, що він займав певну командну посаду. Як ти не будеш довіряти людині, яка йде першим і веде всіх за собою?
– зауважив співробітник ЦСО "А" СБУ "Щит".

Побратими згадують Олександра, як позитивну і добру людину, яка завжди готова була морально підтримати та вислухати – завжди знаходив спільну мову з будь-якою людиною.

"Він завжди був справедливим, і це було дуже добре через те, що в такому підрозділі, як ми служимо, завжди повинна бути справедливість у всьому. А його простота, це просто було щось чимось. Я такого раніше навіть не зустрічав", – поділився співробітник ЦСО "А" СБУ "Щит".

Олександр Суховенко
Олександр на службі / Фото надане 24 Каналу

"Не знали, що це роковий момент": про останній бій Олександра

Олександр брав участь у Курській операції безпосередньо у складі штурмової групи та виконував завдання майже до кінця активної фази операції. Коли Олександр отримав поранення і йому надавалася медична допомога – бійці продовжували виконання завдання.

Співробітник ЦСО "А" СБУ "Чех", який разом з Олександром брав участь в його останній операції розповів деталі. У серпні 2024 року Центр провів унікальну операцію зі взяття ротного опорного пункту під час штурму із застосуванням дронів. Олександр брав участь як інженер, і як завжди був першим і вів за собою решту побратимів. На жаль, в стрілецькому бою з ворогом він загинув на цій операції.

Решта групи ще не знала, що це роковий момент і виконувала завдання. Саню евакуювали й десь буквально через 20 – 30 противник почав здаватись, бо зрозумів, що вистояти вони не зможуть. Вони почали зазнавати критичних втрат і почали здаватися,
– розповів співробітник ЦСО "А" СБУ "Бог".

Побратими кажуть, що Олександр для них приклад не тільки професійного бійця спецпідрозділу, який в народі називають "Альфа", а й громадянина, друга та сім’янина. Він – людина, якою ми маємо пишатися і берегти пам'ять про нього.

"У нас війна йде вже понад 10 років, і саме Олександр з початку цієї війни захищає нашу державу, захищає людей, захищає свою сім'ю. Він завжди хотів, щоб його сім'я жила в безпеці в європейській країні, і цим він займався, грубо кажучи, все своє життя – увесь час на війні, захищаючи, бо хотів чогось кращого для своєї сім'ї, для себе та для своєї держави", – підкреслив співробітник ЦСО "А" СБУ "Щит".

Олександр на Курщині
Олександр на Курщині / Фото надане 24 Каналу

"Разом із ним поховала частину свого життя": спогади дружини

В житті Олександр був таким самим, як і на роботі – відкритий та справедливий. Хоч і любив родину без тями і намагався увесь вільний час присвячувати дружині та донечці, але робота була на першому місці.

"Сашко був людина – війна. Для нього на першому місці була робота, війна, саморозвиток і трохи далі – сім'я та все інше. Він – звичайний хлопець, який досяг дуже великих висот, без якоїсь допомоги. Це всі розуміють. Він сам навчався, багато читав, у нього багато різних дипломів", – розповіла дружина Олександра, Альона Суховенко.

Олександр Суховенко з дружиною
Олександр Суховенко з дружиною / Фото надане 24 Каналу

Для дружини і доньки Олександр – найкращий чоловік і тато, захисник. Хоч він і не поруч, донька згадує про татка і те, як проводили час з усмішкою. Водночас для дружини в рідному Запоріжжі не завжди легко йти туди, де проводили час разом. Але цих місць так багато, що оминути неможливо. Аби чоловік завжди був поруч – Альона зробила татуювання на його честь.

Для мене він досі як на завданні. Я досі чекаю, коли він напише мені, чи подзвонить, чи приїде додому, але з кожним разом, коли їду до нього на кладовище, – розумію, що вже нічого не змінити,
– поділилася Альона.

Олександр Суховенко посмертно отримав звання Героя України з вшануванням орденом "Золота Зірка". Їх передали дружині та доньці. Але найбільше дружина хотіла б сказати йому останні слова.

"Нам дуже важко без нього. Мені особливо. Він – частинка мого життя, і там на кладовищі я поховала частинку свого життя разом із ним. Цього вже ніхто не змінить. Усі 10 місяців я намагалася зрозуміти, як повернути його, але це – життя, це неможливо. Ми дуже його любимо й пам'ятатимемо завжди. Він приніс багато радості та щастя в моє життя, і я вдячна йому за все", – сказала Альона.

А тим, хто так само переживає біль від втрати близької людини Альона радить одне: триматися, працювати, жити далі та виховувати дітей, бо їхні близькі хотіли б цього.

Теги за темою
СБУ
Джерело матеріала
loader
loader