Гарантії, які нічого не варті — як чехів змусили поступитися Судетами і чим це схоже на Донбас
Гарантії, які нічого не варті — як чехів змусили поступитися Судетами і чим це схоже на Донбас

Гарантії, які нічого не варті — як чехів змусили поступитися Судетами і чим це схоже на Донбас

Україну вмовляють поступитися Росії Донбасом, обіцяючи міцні гарантії безпеки. З цього приводу блогер Дмитро Чернишов пропонує згадати історію з поступкою Гітлеру Судетською областю 1938 року — тоді Чехословаччині теж давали гарантії, а закінчилося це все повним знищенням країни.

Давайте згадаємо, які гарантії давали Чехословаччині, коли Судетську область передавали Німеччині.

Що було перед цим і що сталося після.

Нацистська пропаганда весь час розповідала про те, як озброєна до зубів Чехословаччина загрожує миролюбній і беззахисній Німеччині.

Із промов і прокламацій Гітлера 19-29 вересня 1938 року — про чехів:

"Чехи ніколи не були повністю незалежним народом, поки мирні переговори не піднесли їх до незаслуженої штучної переваги над меншинами, численнішими, ніж вони самі. Богемія в середні віки була курфюршеством Німеччини. Перший університет Німеччини був заснований у Празі за двісті років до королеви Єлизавети.

Створення неоднорідної Чехословацької республіки після війни було повним божевіллям. Вона не мала жодних властивостей нації, ні з етнологічного, ні з лінгвістичного погляду, ні з економічного та політичного.

Близько двох десятиліть усі німці, а також різноманітні інші національності Чехословаччини піддавалися найгіршому поводженню, мукам, економічному знищенню і, насамперед, позбавлялися можливості самореалізації, а також права націй на самовизначення. Усі спроби пригноблених змінити свою долю були невдалими перед обличчям грубої волі чехів до руйнування. У моїй промові в рейхстазі я заявив, що Німецький Рейх бере на себе ініціативу щодо припинення будь-яких подальших утисків цих німців".

Чехословаччина, прекрасно розуміючи, до чого йде справа, намагаючись хоч якось захиститися від божевільного сусіда, починає будівництво на кордоні з Німеччиною захисних споруд — "Стіни Бенеша". І встигає збудувати в горах 264 важких блокгаузи (бетон завтовшки до 3,5 метрів), що могли витримати пряме попадання найважчих артилерійських снарядів і авіабомб того часу. Плюс 10 014 легких дотів (названих смішним словом "ржопіки" řopík). Встигає побудувати п'ять артилерійських фортець (Tvrz), головною ударною силою яких були висувні артилерійські вежі зі 100-мм гаубицями, що могли підніматися для пострілу й опускатися під захист бетону для перезарядки. У тунелях вирубують вузькоколійну залізницю для підвезення боєприпасів. Там же знаходилися підземні казарми, госпіталі, електростанції, склади, штаби. Гарнізон такої фортеці міг налічувати до 800 осіб і вести автономний бій протягом кількох тижнів.

Уся територія перед укріпленнями прикривалася кількома рядами протитанкових "їжаків" і надовбів, колючим дротом, мінними полями і складною системою водних перепон (каналів і гребель), що давали змогу за необхідності затопити цілі долини. За конструкцією "Стіна Бенеша" вважалася аналогом лінії Мажино і, на думку французьких інженерів, не поступалася їй за міцністю. Німецький Генштаб вважав, що під час атаки 1938 року Вермахту знадобилося б від 6 тижнів до 2-3 місяців, щоб прорвати лінію оборони. Можливі втрати оцінювалися в десятки тисяч солдатів.

Але європейські держави, смертельно боячись повторення жахів Першої Світової війни, погоджуються з передачею Німеччині Судетської області — тієї самої, в якій була побудована потужна лінія оборони. Звичайно, Чехословаччині дають найзалізніші гарантії. Хто б сумнівався.

Гітлер кілька разів особисто клянеться Чемберлену: "Це мої останні територіальні вимоги". Він запевняє, що його цікавить виключно проблема судетських німців. Він називає себе не завойовником, а "визволителем", який лише хоче виправити "несправедливість Версальського договору" і об'єднати всіх німців в одному Рейху. Дослівно: "Мене не цікавлять чехи".

Чемберлен дає Гітлеру добро на захоплення Чехословаччини
Фото: Фото из открытых источников

Гарантами Мюнхенської угоди погоджуються стати чотири великі європейські держави — Німеччина, Італія, Велика Британія та Франція. Вони обіцяють, що "нададуть міжнародні гарантії новим кордонам чехословацької держави проти неспровокованої агресії". Британія і Франція, змусивши Чехословаччину віддати Судети, беруть на себе зобов'язання захищати те, що від неї залишилося. Чемберлен виголошує промову про те, що Велика Британія і Німеччина "ніколи не воюватимуть одна з одною" і зобов'язуються "вирішувати всі питання консультаціями" — "я привіз вам мир для нашого покоління".

Німеччина отримує "Стіну Бенеша" без бою. Чехословаччина залишається без прикриття. Генерал Вільгельм Кейтель після огляду укріплень заявляє: "Наші фронтові командири доповідали про виняткову міць цих укріплень. Я сам у цьому переконався... Спроба прорвати їх у лоб коштувала б нам величезних втрат". Німці потім тренують на цих укріпленнях своїх солдатів для прориву Лінії Мажино.

Гарантії незалежності Чехословаччини тримаються лише чотири місяці. На початку 1939 року посланий до Праги Гейдріх через своїх агентів починає провокувати населення на антинімецькі виступи. Президента Чехословаччини викликають у Німеччину і під загрозою бомбардувань змушують погодитися на повну окупацію країни. У розпорядження Гітлера потрапляє потужна військова промисловість Чехословаччини. Перед нападом на СРСР із 21 танкової дивізії вермахту 5 були укомплектовані танками чехословацького виробництва.

P.S.

Повертаючись до сьогоднішніх подій, додам, що сама думка про те, що передача Росії будь-якої частини української території зупинить війну, є свідченням повної відсутності інтелекту в людини, яка стверджує такі дурниці. Росія не припинила війну після захоплення Криму, не припинила війну після захоплення Донецька, не припинить її і після анексії окупованих українських територій. Передача ж Росії укріпрайонів Краматорська і Слов'янська тільки полегшать їй подальшу агресію.

Вражає, що всі сторони, які обговорюють "обмін територіями" і долю України, примудряються не помічати двох слонів у кімнаті — Придністров'я і Калінінград. Без вирішення цих питань мир ніколи не настане — неважливо, з Путіним чи без нього, Росія прагнутиме прорубати туди сухопутний коридор. Точно так само, як Гітлер прорубував коридор до Данцига. Тому Придністров'я має повернутися до Молдови, а Калінінградська область повинна отримати незалежність від Росії і оголосити себе повністю демілітаризованою зоною.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Між новими "Мюнхеном" і "Ялтою": відкладена війна чи мир — чого чекати від зустрічі США і Китаю у вересні
Теги за темою
Донбас
Джерело матеріала
loader
loader