Як в США "нарізають" округи перед виборами до Конгресу і чому це небезпечно

Сполучені Штати поступово готуються до нових виборів.

Найзапекліша боротьба зараз точиться між штатами, які контролюють виборчі карти, адже саме це може визначити, хто сидітиме у Конгресі.

Про те, як інструмент формування або перегляду виборчих округів (джеррімендеринг) загрожує Сполученим Штатам, читайте в статті професорки політології Університету Торонто Карли Норрльоф Техас проти Каліфорнії: як трампісти планують перемогти на нових виборах Конгресу США.

Далі – стислий її виклад.

Джеррімендеринг дозволяє органам влади на рівні штатів створювати карти, що нейтралізують опозиційних виборців.

Для цього необхідно зосередити таких виборців у кількох округах так, щоб більшість округів дісталася вашій партії, або ж розпорошити їх по багатьох округах так, щоб вони ніде не мали переваги.

Бюлетені все ще кидають у скриньки, але результат уже визначений.

Найочевиднішим прикладом є Техас.

Там республіканці щойно ухвалили нову карту виборчих округів, яка може дати їм до п’яти додаткових місць у Палаті представників.

А коли демократичні законодавці втекли зі штату, щоб зірвати кворум, губернатор Техасу, республіканець Грег Еббот пригрозив відправити за ними поліцію.

У 2024 році аналітики Центру правосуддя Бреннана показали, що чинні карти вже забезпечують республіканцям перевагу приблизно у 16 місць у Конгресі – достатньо, щоб визначити контроль над Палатою представників.

У схожий спосіб відповіла Каліфорнія – штат із сильною підтримкою демократів.

Губернатор Гевін Ньюсом прагне обійти незалежну комісію з перерозподілу округів, аби забезпечити перевагу демократам, аргументуючи, що якщо Техас змінив "поле бою", то Каліфорнія не може залишатися бездіяльною.

Куди це все приведе? Опитування показують, що більшість американців вважають подібне партійне перекроювання карт загрозою демократії.

Комісія з перерозподілу округів у Каліфорнії конституційно незалежна.

Віддзеркалюючи Техас, вона демонструє, наскільки легко партійні інтереси можуть зруйнувати демократичні запобіжники.

Коментатори дедалі частіше описують це протистояння як своєрідну "війну".

Нобелівський лауреат, економіст і теоретик ігор Томас Шеллінг застерігав, що такі ескалаційні змагання закінчуються не перемогою, а нестабільністю.

Щойно одна сторона пересуває свої лінії фронту, інша змушена відповідати.

Досвід інших країн демонструє, наскільки руйнівною може стати ця спіраль, щойно вона починається.

Наприклад, у Польщі партія "Право і справедливість" після 2015 року змінила виборчі правила на свою користь, посиливши поляризацію.

Угорщина дає інший, показовий приклад.

Коли у 2011 році партія "Фідес" під керівництвом прем’єра Віктора Орбана перекроїла округи, зміни дали їй короткострокову перевагу, але згодом створили викривлення, які обернулися проти неї.

Занадто переконливі перемоги в одних районах означали "марнування" голосів в інших.

Джеррімендеринг може забезпечити певні виграші сьогодні, але з часом перекошені карти здатні створювати непередбачувані вразливості.

Коли карти визначають результати, вибори ризикують перетворитися на простий ритуал.

Справжні битви переміщуються у праймериз партій, де кандидати орієнтуються на найбільш відданих виборців.

Екстремісти процвітають, помірковані зникають, а поляризація посилюється.

Справжня небезпека полягає не в тому, що вибори припиняться, а в тому, що вони перестануть мати значення.

Докладніше – в статті Карли Норрльоф, яка початково вийшла на сайті Project Syndicate і публікується з дозволу правовласника, Техас проти Каліфорнії: як трампісти планують перемогти на нових виборах Конгресу США.