«Зараз будемо тебе розстрілювати». Ексмер Херсона розповів про полон, катування та почуття провини

Колишній міський голова Херсона Володимир Миколаєнко, який провів у російському полоні майже 3,5 роки, вперше розповів про своє викрадення, тортури та тиск з боку окупантів. Він поділився шокуючими деталями про те, як росіяни намагалися схилити його до співпраці, пропонували очолити окупаційну адміністрацію та використовували жорстокі методи залякування. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Мост.

Викрадення та перші дні в полоні

Володимира Миколаєнка викрали 11 квітня 2022 року, коли він ішов на зустріч із бійцем Територіальної оборони. «Коли підійшов до місця, зірвалася автівка, до мене підскочила людина в формі, зі зброєю», – згадує він. Його скрутили, кинули в багажник, але він встиг зателефонувати дружині, яка одразу зрозуміла, що його викрали. Полоненого доправили в обласне управління поліції Херсона, яке перетворилося на катівню. Його кинули в сирий, холодний підвал – «одиночку». Росіяни одразу ж почали допитувати, намагаючись дізнатися про місце розташування українських військових частин та про людей, які організовували рух опору.

Колишній мер згадує, що під час допитів завжди був присутній чоловік, який, ймовірно, був місцевим мешканцем. Він надавав окупантам деталі, відомі лише херсонцям. Окупанти діяли надзвичайно обережно, ховаючи свої обличчя. «Вони настільки боялися викриття, що навіть у Росії, коли нас виводили у дворик на прогулянку, змушували натягувати футболки на очі, аби ми не бачили їхніх облич», – розповів Миколаєнко.

Залякування, тортури та пропозиції співпраці

Росіяни застосовували жорстокі тортури, намагаючись зламати волю колишнього мера. «Казали «Тебе тільки по обличчю бити не можна, ти ж політик. А по голові і по тілу можна», – говорить він. За час полону Миколаєнку тричі ламали ребра, а в одному з епізодів його жорстоко побили в камері, після чого він ледь дихав. Згадує він і психологічний тиск: «Поставили до стінки, сказали «Зараз будемо тебе розстрілювати». Я сказав «Давайте» і став до стіни».

Одним із головних завдань окупантів було схилити Миколаєнка до співпраці. «Ще Сальдо не був губернатором, вони казали мені «Можеш займати це місце», – повідомив він. Коли ж він відмовився, окупанти пригрозили, що відправлять його на два місяці до Севастополя, де він «одумається», визнає нову владу та допомагатиме їм. Потім, уже після призначення Сальдо, окупанти знову запитували його про своє рішення. На це ексмер лише засміявся, сказавши: «Та він ще не таких дурив».

Окупанти намагалися використати Миколаєнка в пропагандистських цілях. Його вивели в парк Слави, щоб зняти сюжет. Ексмер відверто відповідав на камеру, що не шанує «культ війни», який намагаються нав'язати росіяни. Після цього йому погрожували, що він очолить колону на 9 травня та буде вести «Безсмертний полк», але замість цього його відправили в СІЗО у Воронезькій області.

Інформаційний вакуум і звільнення Херсона

Протягом півтора року Володимир Миколаєнко перебував у повному інформаційному вакуумі, отримуючи лише пропагандистські матеріали. Перші новини про події в Україні він дізнавався від нових полонених. Про підрив Каховської ГЕС він дізнався від нових полонених, а про звільнення рідного міста – від одного з ФСБшників. «Він мені тихесенько сказав тоді, що Херсон український», – згадує Миколаєнко. Коли він повернувся в камеру, друзі помітили, що він «радісний», і він не зміг стриматись, щоб не поділитися новиною.

Шлях до свободи та почуття провини

Володимир Миколаєнко кілька разів наполягав, щоб його не включали в списки на обмін. «Я категорично проти, щоб мене міняли на умовно 20 російських військових. Бо я знав, що не зможу потім дивитися в очі людям, батькам, сини яких сидять, а за якогось кренделя Миколаєнка віддали купу російських військових», – пояснив він.

Попри це, його все ж обміняли. Зараз, будучи на волі, він відчуває «почуття провини», що повернувся додому, тоді як інші все ще залишаються в полоні. Ексмер заявив, що співпрацюватиме з відповідними органами, щоб допомогти звільнити інших ув’язнених. «Я буду робити все можливе, щоб їх витягти. Бо ти потрапляєш на обмін, а лишаються такі ж самі люди. І ти начебто поза чергою пішов», – підсумував він.

Миколаєнко одразу після звільнення привітав українців зі святом. У полоні він помітно схуд, тож має втомлений і виснажений вигляд.