У СЗР України розповіли, чим обернеться поразка російського "Вагнера" ​​у Малі

Російська приватна військова компанія "Вагнер" зазнала серйозної поразки в Малі, де близько двох тисяч найманців не змогли виконати обіцяних завдань. Кремль розраховував на зміцнення впливу в країні після військового перевороту 2021 року, однак замість посилення контролю отримав зростання хаосу та втрату довіри з боку місцевої влади.

Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

Хунта під керівництвом Ассімі Гоіти, яка тоді прийшла до влади, робила ставку на співпрацю з Росією і залучення "вагнерівців" для боротьби з джихадистами та контролю над ресурсами. Проте реальність виявилася протилежною: найбільша терористична мережа регіону JNIM, пов’язана з "Аль-Каїдою", тільки розширила свої позиції, тоді як безпекова ситуація для цивільних різко погіршилася.

За даними української розвідки, у період з 2022 по 2024 роки кількість загиблих мирних жителів зросла більш ніж у чотири рази. Понад три тисячі людей стали жертвами насильства, і у 80 % випадків відповідальність лежить не на джихадистах, а на малійській армії та російських найманцях, які вдавалися до тактики терору проти місцевих громад. Це остаточно зруйнувало будь-яку довіру до "Вагнера".

Паралельно зростала напруга у відносинах між самими найманцями та армією Малі. Непокора наказам, крадіжки техніки та расистська поведінка з боку росіян вилилися у відкрите протистояння. У серпні цього року десятки малійських офіцерів зазнали репресій після того, як виступили проти методів російських союзників.

Кремль, який раніше зміг здобути вигоду з експлуатації ресурсів у Центральноафриканській Республіці та Судані, втрачає позиції в Малі. Йому не вдалося встановити контроль навіть над золотими рудниками. Ба більше, Ассімі Гоіта відкинув вимоги Москви та почав шукати нових міжнародних партнерів у сфері безпеки й видобутку корисних копалин.

Також нагадаємо, Росія рекордно збільшила кількість диверсій у Європі.