/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fb8e54a789e32b804e01edc7bfc9a3b5a.jpg)
Від "Непутна" до "Фламінго": як 10 років розвивалася ракетна програма України, — аналітики
Аналітик у галузі оборони Фабіан Гоффманн представив докладне дослідження, в якому простежується еволюція ракетних програм України з 2014 по 2025 рік. Його робота показує, як країна пройшла шлях від обмеженої пострадянської спадщини до формування власного арсеналу далекобійних ударних засобів.
Процес створення в Україні власного арсеналу ракетного озброєння залишається далеким від завершення. У новому огляді на Missile Matters Гоффманн показує, як за 11 років Україна наростила ракетний потенціал, зокрема, в умовах постійних загроз ударів з боку Росії.
Згідно з дослідженням, розвиток українських ударних систем можна розділити на кілька фаз:
- 2014-2018 — пострадянські залишки й перші спроби відновлення промисловості. Прикладом стала керована система "Вільха".
- 2018-2021 — довоєнні проєкти, багато з яких зіткнулися з невдачами.
- 2022-2023 — період залежності від західних поставок (Storm Shadow, SCALP-EG) і перші значні успіхи — наприклад, застосування ракети "Нептун" проти крейсера "Москва".
- 2024-2025 — акцент на створення власних систем, від міні-крилатих ракет і дронів до амбітних проєктів важкого класу.
Ракети України — можливості до 2022 року
До 2022 року Україна зберігала обмежений ракетний потенціал, що базується на радянських конструкторських центрах: КБ "Південне", завод Південмаш і ВО "Луч", розповів аналітик. Програмно реалізовано: керовану 300-мм ракету "Вільха" (на озброєнні з 2018 року) і берегову протикорабельну ракету Р-360 "Нептун" (введена у ВМС у березні 2021 року). Водночас програма балістичних ракет малої дальності "Грім-2" (версія ОТРК "Сапсан") стикалася з фінансовими і технологічними затримками та політичними перешкодами.
Структурні обмеження включали історичну залежність від російських комплектуючих і ринків, проте після 2014 року частково компенсувалося внутрішніми можливостями та наявністю кваліфікованих фахівців у галузі ракетобудування. Хоффманн пояснив, що ж 2021 року українські переговори про ракету "Нептун" з Індонезією демонстрували зростаючий експортний потенціал.
Ракетобудування в умовах війни
Після початку війни можливості української промисловості у 2023 році були обмежені, вважає Гоффманн. Однак надходження західних крилатих ракет Storm Shadow (Велика Британія) і SCALP-EG (Франція) дозволило Україні нарощувати потенціал дальніх ударів.
Водночас українська сторона стикалася з політичними рамками, які деякий час обмежували далекобійні удари по РФ. Тому до кінця року Україна відновила зусилля в галузі вітчизняного ракетного озброєння і безпілотних систем, що вилилося в такі системи як Ан-196 "Лютий", UJ-26 "Бобер" та ін.
Таким чином до кінця 2024 року арсенал України включав низку дронів і ракет з дальністю до 1000 км, але з обмеженою вантажопідйомністю (10-100 кг). Вони давали змогу завдавати точкових ударів й викликати пожежі на стратегічних об'єктах, але не забезпечували масового руйнівного ефекту.
2025 рік: крок до важких ракет
У 2025 році увагу привернула крилата ракета FP-5 "Фламінго". Заявлені параметри — дальність до 3000 км і бойове навантаження 1150 кг — виводять її в категорію стратегічної зброї. Попри сумніви в масштабованості проєкту і розслідування проти розробника Fire Point, сама ідея символізує нову фазу української ракетної програми. Хоффманн зазначає, що якщо "Фламінго" досягне бойової зрілості, це стане якісним стрибком для українських збройних сил і змінить характер ракетної війни на театрі військових дій.
Паралельно відновлено роботу над "Громом-2", представлено "Довгий Нептун" (з дальністю до 1000 км), а також триває розробка "Коршуна" на базі радянської Х-55. Ці ініціативи вказують на стратегічне зрушення: Україна прагне доповнити легкі БПЛА і мініракети важкими системами, здатними вражати цілі на глибині російської території.
"Хоча її точні характеристики залишаються невідомими, вона, ймовірно, зможе доставляти 480-кілограмову боєголовку на відстань щонайменше 700-1000 кілометрів, якщо не значно більшу", — пише Хоффманн про систему "Коршун".
Незважаючи на труднощі, українська ракетна промисловість демонструє стійкість і системне зростання. Україна поступово виходить за рамки "імпровізаційної війни" і прагне до створення власних стратегічних засобів стримування.
Як підсумовує Хоффманн, успішне розгортання важких ракет дальньої дії призведе до різкого зростання інтенсивності далекобійних ударів і розширення географії загроз для Росії. Однак ключовою умовою залишиться фінансова підтримка Заходу, оскільки значна частина оборонного бюджету України вже спрямовується на розробку і виробництво ударних засобів.
Нагадаємо, 25 серпня 2025 року Україна офіційно підтвердила існування нової модифікації крилатої ракети "Нептун". Це версія вже відомо української ракети, але зі збільшеною дальністю ураження, що отримала умовне позначення "Довгий Нептун".

