Які штрафи в Україні отримуватимуть недобросовісні лобісти? Відповідь НАЗК

Суб’єкти лобіювання самі несуть відповідальність за інформацію, яку вносять до Реєстру прозорості, які розпочав роботу 1 вересня. Про це розповіла керівниця відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики НАЗК Анастасія Єзерська, йдеться у публікації «Главкома» «Ходити по кабінетах і не ховатися. «Рішали» тепер у законі».

«Самі суб’єкти лобіювання в першу чергу мають вносити правдиву інформацію. Наш реєстр побудований таким чином, що він взаємодіє з іншими базами даних. Якщо якісь відомості не збігаються з офіційною інформацією, система сигналізує про це, і ми повідомляємо лобіста, щоб він якнайшвидше усунув невідповідність», – пояснила вона.

скриншот із Реєстру прозорості

Водночас, за словами представниці НАЗК, санкції наразі передбачені лише за неподання або несвоєчасне подання звіту. Єзерська наголосила, що відповідальність за недостовірні дані на сьогодні не передбачена, адже закон ухвалювали з метою сформувати культуру доброчесних впливів.

«Ми виходимо з того, що суб’єкти лобіювання діятимуть чесно, інакше втрачається суть самого закону», – додала Єзерська.

Аби закон «Про лобіювання» працював, за його порушення передбачено адміністративні штрафи. Якщо діяльність ведеться без офіційного статусу суб’єкта лобіювання, доведеться сплатити від 850 до 1,7 тис. грн. Повторне порушення протягом року обійдеться вже в 3,4 тис. грн – 8,5 тис. грн. Такий самий штраф чекає і за несвоєчасне подання звітів до Реєстру прозорості, а в разі повторення – ще й заборона на здійснення лобістської діяльності терміном до року. Крім того, за недотримання вимог щодо предмета лобіювання чи бенефіціарів санкції можуть сягати від 17 до 34 тис. грн.

Нагадуємо, що 1 вересня 2025 року в Україні набув чинності Закон «Про лобіювання». Одночасно з цим Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) запустило в експлуатацію Реєстр прозорості – відкриту публічну платформу, яка збирає та оприлюднює дані про лобіювання.

Реєстр складається з двох частин, зокрема, публічна частина – доступна для всіх і містить відомості про суб’єктів лобіювання, їхні звіти та статистику. Також є електронний кабінет – персональне середовище для зареєстрованих користувачів, де вони можуть подавати звіти та оновлювати свої дані.