/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F7132da3ea61c56685c88fe3020bc8862.jpg)
Бура біомаса захоплює Атлантичний океан: її вага вже становить 37,5 млн тонн
Майже щороку в Атлантичному океані утворюється жахливих розмірів пляма, яка простягається від узбережжя Західної Африки до Мексиканської затоки. Йдеться про Великий атлантичний саргасовий пояс, який складається з бурих водоростей, що вільно плавають.
За словами вчених, цього року біомаса цього поясу досягла рекордної позначки в 37,5 млн тонн.
Дослідники з Інституту океанографії Харбор-Бранч при Флоридському Атлантичному університеті спробували розібратися, чому ця пляма зростає такими тривожними темпами останні 40 років, пише Gizmodo.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
"Небачене поширення саргасових водоростей є не просто екологічною аномалією, це справляє реальний вплив на прибережні спільноти. Масивне цвітіння може засмітити пляжі, негативно позначитися на рибальстві та туризмі, а також становити загрозу для здоров'я", — каже провідний автор дослідження та океанолог з Інституту океанографії Гарбор-Бранч Брайан Лапуант.
Раніше вчені вважали, що саргассум переважно мешкає у водах Саргасового моря — це район антициклонічного колообігу вод в Атлантичному океані. Але цей організм виявився вмілим мандрівником. Він зміг переміститися з прибережних районів, таких як західна частина Мексиканської затоки, у відкритий океан. Організм використовував Кільцеву течію, яка є найшвидшою течією в Атлантиці, і Гольфстрім.
Ще 2004-2005 року супутникові знімки показали великі скупчення саргасових водоростей у західній частині мексиканської затоки, куди потрапляють поживні речовини з таких річок, як Міссісіпі та Атчафалайя.
"Живильні речовини у воді сприяли викиду біомаси на узбережжі Мексиканської затоки. Це призвело до дороговартісного очищення пляжів і навіть аварійного закриття електростанції у Флориді 1991 року", — каже Лапуант.
Головними поживними речовинами для цих водоростей є фосфор і азот. Згідно зі спостереженнями, з 1980-х до 2020-х років вміст азоту в морських водоростях збільшився більш ніж на 50%, а фосфору — знизився.
"Такі зміни свідчать про перехід від природних океанічних джерел живлення, таких як апвеллінг і вертикальне перемішування, до наземних джерел. У другому випадку це можуть бути сільськогосподарські стоки, скидання ґрунтових вод і атмосферні опади", — зазначає вчений.
Іншими словами, нове джерело живлення водоростей нерозривно пов'язане з діяльністю людини.
Рівень вуглецю в саргассумі постійно зростає, показуючи, як нові джерела поживних речовин змінюють його склад і впливають на життя океанічних рослин.
Експерти припускають, що більше за інших Великий саргасовий пояс підживлюють річки Амазонки. Було помічено, що повені та посухи в басейні Амазонки безпосередньо впливають на зміни біомаси саргассума.
Але дослідники також кажуть, що ці водорості можуть процвітати й в бідних на поживні речовини водах. У такому разі водорості беруть необхідні їм речовини з екскрементів птахів, морських тварин.
Нагадаємо, незрозуміле світіння в Південному океані нарешті розгадано через майже 25 років. Сяюча бірюзова пляма серед сіро-блакитних вод Південного океану спантеличувала вчених з моменту першого виявлення на супутникових знімках на початку 2000-х років. Тепер океанографи вважають, що їм нарешті вдалося знайти пояснення.
