Небезпечна схема: шахраї крали гроші з карток через фейкову "Дію"

Як працювала схема шахраїв?

В Україні викрито групу інтернет-шахраїв, які під виглядом надання "державної допомоги" викрадали гроші з банківських карток громадян. Для цього вони створили фішинговий сайт, що імітував портал державних послуг "Дія", пише 24 Канал з посиланням на пресслужбу Харківської обласної прокуратури.

За даними слідства, зловмисники поширювали у Facebook рекламупро нібито державні виплати. Після переходу за посиланням користувачі потрапляли на підроблений ресурс, де відкривалося вікно, стилізоване під банківський додаток, яке виглядало досить переконливо, тому не викликало підозр.

Примітно! Правоохоронці вже встановили щонайменше двох потерпілих і продовжують з'ясовувати повну кількість жертв схеми.

Люди вводили пін-коди своїх карток, а також логіни та паролі до мобільного банкінгу, фактично надаючи шахраям доступ до рахунків.

Фігурантам повідомили про підозру за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України – шахрайство, вчинене повторно, групою осіб і з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Важливо! Санкція статті передбачає від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Прокурори мають намір клопотати в суді про утримання підозрюваних під вартою.

Що відомо про шахрайство в Україні?

• Нещодавно"Укрзалізниця" заблокувала 271 обліковий запис через підозрілі операції, які фіксувалися з 4 по 10 серпня. Серед причин – створення численних профілів та маніпулятивні дії під час спроб придбати квитки. Блокування також загрожує за надлишкову кількість бронювань без оплати, безладні пошукові запити або реєстрацію великої кількості акаунтів на одну банківську картку.
• Зловмисники опанували новий спосіб шахрайства – так званий "вішинг". Ця схема дає змогу злочинцям видавати себе за довірених осіб (наприклад, рідних чи колег), аби виманювати гроші або конфіденційні відомості. Це тип шахрайства поєднує технологію клонування голосу за допомогою штучного інтелекту зі створенням сфальшованих аудіозаписів.
• Крім того, під час перевірки декларацій було виявлено 423 випадки навмисного подання неправдивих відомостей із загальним обсягом помилок на 5,8 мільярда гривень. Було перевірено 1 203 декларації, із яких лише 0,9% не містили порушень.