Річка, яка "вбила" Змія тече на Київщині: чим вона ще відома

Раніше ця річка була окрасою Київщини, та екологічна катастрофа в 2016 році все змінила. Мова про річку Стугна, до якої досі регулярно потрапляють хімікати та каналізаційні стоки. Легенди кажуть, що Стугна була колись судноплавна, але підтверджень цьому немає — річка завжди була вузькою, а територія довкола заболочена. Це не завадило їй стати головною героїнею давнього переказу.

Загалом Стугна протікає територією Фастівського та Обухівського районів Київської області. Довжина ріки — 69,5 км. Починається біля села Велика Снітинка, тече спочатку на північний схід, потім на схід і впадає до Дніпра на північ від міста Українка. На берегах Стугни розташовані міста Васильків, Обухів, Українка, селище Борова тощо.

Звідки взялась назва Стугна

Назва "Стугна" походить із балтських мов і має аналогії з назвами річок Дугна, Вердуга, Дьогна. Етимологія пов’язується зі словами, що означають "стирчати, робитися жорстким", "льодяний холод", а також із праслов’янським stydnǫti — "стигнути".

Існують і поетична легенда щодо походження назви. Одна пов’язує Стугну зі Змієвими валами. Під Києвом жив страшний змій, і містяни мали щороку віддавати йому дітей на поїдання. Коли черга дійшла до дочки київського князя, він нічого не міг зробити й віддав її. Змій не з’їв дівчину — вона була гарна і йому сподобалась.

Вона дізналася, як убити змія, написала листа й прив’язала його до голуба, який доставив повідомлення до Києва. Ковалі Дем’ян і Кузьма викували великий плуг, запрягли в нього змія й почали орати. Плуг кидав величезні скиби ґрунту, що утворили Змієві Вали. Змій дійшов до Трипілля, виснажений, почав пити воду з річки. Він так напився, що здох, стогнучи. Струмок, що залишився після нього, назвали Стугна.

Історія річки Стугна

Історія річки пов’язана з поселенням людей на її берегах ще в неоліті. Тут проживали скіфи, сармати, венеди, слов’яни. Стугна була частиною Стугнинської оборонної лінії Київської Русі. На її берегах зводили фортеці для захисту від кочівників. Князь Ростислав Всеволодович загинув у битві на річці Стугна 26 травня 1093 року, потонувши під час втечі від половців, про що згадується у "Повісті минулих літ" та "Слові про похід Ігорів". У XVI–XVIII століттях річка була розділена між Польщею та Росією. Після другого поділу Польщі 1793 року вся річка увійшла до складу Російської імперії.

Раніше "Телеграф" розповідав про стан річок в окупованому Маріуполі. Окупанти свідомо зливають в них стоки з підприємств та каналізацію, хоча ріки могли б стати джерелом води.