У Києві протестували проти «каральних» законів для військових

У центрі Києва відбулася акція протесту проти законопроєктів, які передбачають посилення відповідальності військовослужбовців за непокору та самовільне залишення частини. Про це повідомляє hromadske.

Близько сотні учасників мітингу скандували гасла «Репресії — не дисципліна», «Служба — не рабство» та «Козацькому роду нема переводу». Також звучали вимоги ухвалити закон про військового омбудсмена та встановити чіткі строки служби.

Йшлося насамперед про два законопроєкти. № 13452 пропонує карати відмову виконати наказ під час воєнного стану виключно реальним ув’язненням на 5–10 років, без права умовного терміну чи пом’якшення вироку. № 13260 відновлює кримінальну відповідальність за самовільне залишення частини (СЗЧ) і дезертирство, передбачаючи такий самий термін ув’язнення — 5–10 років, без урахування добровільного повернення чи пом’якшувальних обставин.

Ветеран і активіст Олег Симороз підтримав акцію, підкресливши, що влада намагається перекласти провину за проблеми в армії на самих військових.

«У нас є серйозні труднощі з мобілізацією, мотивацією, комплектуванням підрозділів. Але замість того, щоб шукати рішення, роблять винним солдата», — наголосив він.

Організатори акції, серед яких ветеран Дмитро Козятинський та військова Аліна Сарнацька, озвучили три ключові вимоги:

·         ухвалити закон про військового омбудсмена;

·         відхилити законопроєкт № 13260;

·         не допустити ухвалення № 13452.

Козятинський наголосив, що не можна позбавляти військових, які залишили частину, права переведення в інші підрозділи, адже часто причиною стає конфлікт із командуванням або неефективність на попередній позиції.

Сарнацька ж підкреслила: «Закручувати гайки для військових, коли для цивільних правила навпаки послаблюють, — це неправильно. Це руйнує моральний дух армії. Ми маємо підтримувати тих, хто нас захищає».

Раніше юристка Лілія Мамедова пояснила, яку відповідальність може понести військовий, якщо він не виконав наказ командира.